Коніелла сунична

Коніелла сунична (лат. Coniella fragariae) — патогенний гриб, який належить до відділу Аскоміцети. Є збудником небезпечного захворювання — коніеллезу, відомого також як біла або бура плямистість суниці.

Мікроскопічний аналіз виявляє пікніди — спеціалізовані структури, де формуються безбарвні конідії. Ці спори є головним джерелом розповсюдження інфекції у вегетаційний період.

Гриб здатний тривалий час виживати у ґрунті та на рештках уражених рослин. Зимує збудник переважно у вигляді міцелію та пікнід у тканинах суниці.

Активне поширення спор відбувається за допомогою дощових крапель, поливної води та інструментів, що контактують з хворими рослинами.

Розвитку патогена сприяє помірно тепла погода (близько 20-25°C) та висока вологість повітря, що створює сприятливі умови для швидкого розмноження спор на поверхні листя.

Головною культурою-господарем є суниця садова. Гриб уражає листя, вуса, черешки листя, квітконоси та ягоди, завдаючи значної шкоди промисловим плантаціям.

Внаслідок ураження листя втрачає здатність до фотосинтезу, що призводить до загального пригнічення куща та значного зниження врожайності.

Пошкоджені квітконоси та ягоди можуть передчасно відмирати або загнивати, що унеможливлює збір товарної продукції на заражених ділянках.

Хвороба послаблює імунітет рослини, роблячи її вразливою до вторинних інфекцій, що значно ускладнює процес реабілітації плантацій.

У розплідниках поширення цього гриба є критичним фактором, оскільки він швидко поширюється з посадковим матеріалом, заражаючи нові площі.

Перші ознаки хвороби проявляються як дрібні плями, які поступово збільшуються, стаючи бурими або коричневими з темною облямівкою.

Центральна частина плями з часом світлішає, і на ній чітко проступають чорні крапки — пікніди, що є діагностичною ознакою коніеллезу.

Ураження черешків супроводжується появою довгастих плям, які спричиняють деформацію та ламкість пагонів, що відбирають поживні речовини у рослини.

На ягодах хвороба виглядає як коричневі плями, що швидко розростаються, призводячи до розм'якшення та гниття плодів у період дозрівання.

• Поява плям із темною облямівкою
• Формування пікнід у центрі уражених тканин
• Відмирання листя при сильному ураженні
• Загнивання плодів та квітконосів

Ефективний захист починається з використання оздоровленого садивного матеріалу, який пройшов фітосанітарний контроль та не містить слідів патогена.

Важливим заходом є агротехнічна профілактика: дотримання сівозміни, видалення та спалювання всіх рослинних решток після завершення сезону.

Слід уникати високої густоти насаджень та забезпечувати належну аерацію плантацій, щоб знизити вологість мікроклімату в зоні кущів.

Для боротьби з хворобою в період вегетації використовують дозволені фунгіциди, обробки якими проводять до початку цвітіння та після збору врожаю.

Регулярний огляд плантацій дозволяє вчасно виявити осередки інфекції та ізолювати хворі рослини, запобігаючи масовому поширенню збудника.