Колетотріхум магнум

Colletotrichum magnum — це фітопатогенний гриб, що належить до відділу Ascomycota та є активним збудником антракнозу на багатьох сільськогосподарських культурах. Він належить до роду Colletotrichum, який відомий своєю здатністю завдавати значної шкоди врожаю.

Мікологічно вид характеризується утворенням конідіальних спороношень у вигляді ацервул із темними щетинками. Патоген здатний тривалий час виживати в ґрунті, використовуючи як субстрат рослинні рештки, що значно ускладнює боротьбу з ним.

Інфекційний цикл починається з проростання конідій при високій вологості. Патоген формує аппресорії, за допомогою яких проникає в епідерміс рослини, руйнуючи клітинні стінки за допомогою ферментів гідролаз.

Поширення гриба відбувається переважно через краплі дощу, поливну воду та переносників (комах). Оптимальними умовами для розмноження є теплий клімат із температурою 22–28°C та підвищена вологість навколишнього середовища.

Завдяки високій швидкості генерації конідій, інфекція може набувати епіфітотійного характеру за короткий проміжок часу в умовах затяжних дощів або туманів.

Збудник спричиняє ураження широкого переліку культурних рослин, включаючи овочеві, бобові та ягідні види. Основним типом шкоди є розвиток антракнозу, що призводить до втрати фотосинтезуючої поверхні та гниття плодів.

Характерною ознакою ураження є виникнення некротичних плям на стеблах, листках та плодах. Плями мають вдавлену форму, часто з концентричними колами, що відповідають періодам утворення нових спороношень гриба.

На ранніх етапах хвороби спостерігається деформація листя, яке згодом чорніє та відмирає. Уражені плоди швидко втрачають якісні показники, стають неїстівними та джерелом подальшого розповсюдження спор на здорові сусідні рослини.

Для контролю розвитку гриба необхідно дотримуватися правильної сівозміни, виключаючи повернення вразливих культур на колишні площі раніше ніж через 3 роки. Знищення рослинних решток є обов'язковим заходом для зменшення інфекційного навантаження.

Хімічний захист передбачає використання фунгіцидів, зокрема препаратів на основі міді та системних азолів, відповідно до інструкцій та регламентів застосування на конкретних культурах.

• Вибір стійких до антракнозу гібридів та сортів рослин.
• Обробка насіння перед висівом ефективними фунгіцидними протруювачами.
• Регулярний моніторинг полів та видалення первинно заражених екземплярів.
• Поліпшення вентиляції посівів для швидкого висихання вологи на листках.