Парша кісточкових

Збудником хвороби є гриб Cladosporium carpophilum, який належить до відділу Ascomycota. Це небезпечний фітопатоген, що вражає дерева родини Розові.

Гриб зимує у вигляді грибниці в корі уражених однорічних пагонів. Навесні він утворює конідії, що поширюються за допомогою вітру, дощу та комах.

Розвиток інфекції активізується при високій вологості та температурі повітря в межах +20…+25°C. Саме погодні умови визначають швидкість поширення хвороби.

Патоген має складний життєвий цикл, що включає кілька хвиль спороношення протягом одного вегетаційного періоду.

Наявність краплинно-рідинної вологи на поверхні плодів є обов'язковою умовою для проростання спор гриба та початку зараження.

Найбільшої шкоди хвороба завдає насадженням персика, нектарина, абрикоса та сливи. Під загрозою знаходяться плоди, листя та молоді гілки.

Уражені плоди втрачають товарні якості, деформуються та часто стають непридатними для вживання через розтріскування шкірки.

На пагонах хвороба провокує затримку росту та відмирання тканин, що знижує продуктивність дерев протягом кількох років.

Передчасний опад листя через інфекцію негативно впливає на процес накопичення поживних речовин та підготовку дерева до зими.

Загальна шкодочинність проявляється у зниженні врожайності на 30-50% у роки з епіфітотійним розвитком хвороби.

Ознаки парші на плодах проявляються у вигляді дрібних оливково-чорних плям, що поступово розростаються і стають бархатистими на дотик.

Згодом уражені ділянки плоду перестають рости, внаслідок чого виникають глибокі тріщини, через які проникають інші мікроорганізми.

На пагонах з’являються світлі плями, оточені темним обідком, на яких можна побачити специфічний наліт спороношення гриба.

Листя вкривається дрібними хлоротичними плямами, які пізніше темніють, що призводить до некрозу та дефоліації.

• Оливковий наліт на плямах
• Розтріскування плодів
• Деформація пагонів
• Передчасне опадання листя

Основою захисту є санітарна обрізка та видалення всіх уражених частин дерева, де накопичується запас інфекції.

Використання фунгіцидів на основі міді в осінній та ранньовесняний періоди дозволяє значно знизити рівень первинного зараження.

Під час вегетації слід застосовувати системні фунгіциди, особливо в періоди частих опадів, коли ризик зараження є максимальним.

Важливо забезпечити вільний простір у кроні дерев для гарного провітрювання, що перешкоджає тривалому зволоженню поверхонь.

Своєчасна боротьба зі шкідниками, які пошкоджують шкірку плодів, також знижує ймовірність проникнення збудника в тканини рослини.