Хондростереум пурпуровий

Хондростереум пурпуровий (лат. Chondrostereum purpureum) — це базидіальний гриб, який належить до родини Стереові. Він є відомим фітопатогеном, здатним переходити від сапротрофного способу живлення до паразитичного на деревах.

Плодові тіла гриба мають характерний вигляд: вони шкірясті, розпростерті або злегка відігнуті від субстрату, з хвилястими краями. Верхня частина зазвичай ворсиста, сіро-коричнева, тоді як гіменій має фіолетово-пурпуровий колір.

Гриб оселяється на деревині, проникаючи через рани, отримані під час обрізки, зламу гілок або морозобоїн. Міцелій поширюється у ксилемі, порушуючи провідні функції дерева та виділяючи токсини.

Спори гриба поширюються переважно у вологих умовах за допомогою повітряних потоків. Вони надзвичайно життєздатні та можуть заражати відкриті рани протягом тривалого часу після травмування.

У циклі розвитку гриба важливу роль відіграє здатність зберігатися в мертвій деревині, що робить його постійним мешканцем саду, якщо не проводити санітарну очистку від залишків уражених дерев.

Основними «господарями» цього збудника є плодові культури, зокрема яблуні, груші, сливи, вишні та персики. Також гриб уражує багато видів дикорослих листяних дерев, таких як тополі та берези.

Наслідком інвазії є хвороба під назвою «сріблястий блиск». Вона виникає внаслідок дії токсинів, які гриб виробляє у внутрішніх тканинах стовбура або гілок, пересуваючись разом із водою.

Токсини руйнують зв’язок між шарами клітин у листі, утворюючи повітряні порожнини. Саме через заломлення світла в цих порожнинах листя стає сріблясто-сірим, втрачаючи свій природний зелений колір.

Хвороба супроводжується поступовим відмиранням провідних судин, що призводить до в’янення та некрозу окремих частин крони. Пошкоджені гілки з часом стають крихкими та ламкими.

Без вчасного втручання гриб повністю колонізує провідну систему дерева, що призводить до його повної загибелі протягом кількох сезонів. Це завдає суттєвих збитків плодовому господарству.

Найперша ознака — це поява сріблястого відтінку на листі. Спочатку симптоми можуть спостерігатися лише на одній гілці, що є критичним сигналом для огляду всього дерева.

Листя на уражених ділянках стає меншим за розміром, ніж на здорових гілках, і часто має скручену або деформовану форму. Спостерігається значне зниження фотосинтетичної активності дерева.

При поперечному зрізі хворої гілки або стовбура чітко видно зміну кольору деревини на темно-бурий або коричневий. Ця зона чітко обмежена від здорових тканин, що вказує на прогресуючу інфекцію.

На відмерлих ділянках кори восени або навесні з’являються плодові тіла гриба. Вони мають вигляд щільних, напівкруглих виростів, які можуть зливатися між собою, утворюючи великі колонії.

Виявлення таких плодових тіл свідчить про те, що дерево перебуває на пізній стадії ураження і є активним джерелом інфекції для інших здорових рослин у саду.

Головним заходом боротьби є запобігання появі будь-яких ран на деревах. Усі роботи з обрізки слід проводити в суху погоду, уникаючи днів з високою вологістю повітря.

Відкриті рани, отримані під час обрізки або механічних пошкоджень, повинні бути негайно закриті садовим варом або спеціальними антисептичними пастами для захисту від спорового зараження.

Санітарне видалення всіх хворих гілок є обов’язковим. Слід обрізати їх на 15–20 см нижче місця, де видно зміни кольору деревини, щоб гарантовано видалити весь заражений міцелій.

Інструменти, які використовувалися для роботи з ураженими деревами, мають бути дезінфіковані. Це запобігає перенесенню спор на здорові рослини під час наступних операцій у саду.

У разі, якщо гриб вразив основний стовбур, дерево слід повністю викорчувати разом із кореневою системою та спалити, щоб повністю ліквідувати джерело розповсюдження патогена.