Пізня плямистість арахісу

Збудником хвороби є гриб Cercosporidium personatum, який належить до царства Гриби, типу Аскомікоти. Це небезпечний фітопатоген, що спеціалізується на ураженні рослин родини Бобові, зокрема арахісу культурного.

Міцелій патогену розповсюджується всередині тканин листка, утворюючи спеціальні органи спороношення — конідієносці зі скупченнями конідій. Ці структури зазвичай зосереджуються на нижньому боці листкової пластинки у вигляді дрібних темних горбиків.

Живлення гриба здійснюється за рахунок клітин рослини-господаря. Патоген здатний тривалий час зберігатися в ґрунті або на рослинних рештках у вигляді спочиваючого міцелію, що забезпечує інфекційне навантаження на наступні сезони.

Патоген пошкоджує листя, стебла та черешки, викликаючи відмирання тканин. Найбільшої шкоди завдається листю, через що відбувається порушення метаболізму всієї рослини та пригнічення розвитку бобів у ґрунті.

Внаслідок ураження рослини передчасно скидають листя, що призводить до значної втрати врожайності. Крім того, знижується якість насіння, що робить продукт непридатним для тривалого зберігання та переробки.

Активізація хвороби припадає на другу половину вегетації культури, коли вологість повітря стає достатньо високою для проростання спор. Саме в цей період умови для інфікування стають найбільш сприятливими.

Оптимальні умови включають температуру в межах +20...+28 градусів та тривалі періоди вологості поверхні листя. Роса або часті дощі значно прискорюють поширення інфекції полем за допомогою крапель води та вітру.

Зовнішні ознаки проявляються у вигляді чорних або темно-коричневих плям з чіткими межами на нижній стороні листя. Навколо плям часто з'являється зона хлорозу, яка з часом збільшується, охоплюючи весь листок.

При масовому ураженні плями зливаються, спричиняючи некроз листкової пластинки та подальше опадіння листя. Стебла можуть деформуватися, а загальний вигляд рослини стає пригніченим.

Система захисту базується на агротехнічних заходах, таких як глибока оранка для знищення джерел інфекції та дотримання просторової ізоляції між полями. Важливо вибирати для посіву сорти, що мають генетичну стійкість до грибкових уражень.

У разі інтенсивного поширення хвороби необхідно проводити обприскування фунгіцидами згідно з регламентом застосування. Профілактичний моніторинг полів дозволяє вчасно виявити вогнища та запобігти епіфітотії.