Цефалоспоріоз селери

Збудником захворювання є недосконалий гриб Cephalosporium apii, який належить до царства Гриби. Цей патоген є спеціалізованим грибом, що вражає судинну систему рослин.

Гриб розвивається в провідних тканинах, поступово витісняючи життєво необхідні соки. Системний характер ураження робить цей патоген одним із найбільш складних для локалізації в умовах відкритого ґрунту.

Міцелій гриба швидко колонізує стебла та кореневу шийку селери. Це призводить до порушення водного балансу рослини, що проявляється характерним в'яненням навіть при достатній вологості ґрунту.

Гриб здатний тривалий час зберігати життєздатність у ґрунті у вигляді хламідоспор або міцелію на залишках рослин. Сприятливим середовищем для нього є закислені або перезволожені ґрунти.

Поширення конідій відбувається через інструменти, воду для поливу або комах-шкідників. Тому гігієна на полі є критично важливою складовою загальної стратегії захисту рослин.

Основною культурою, яку вражає даний гриб, є селера. Інфекція може виникати як на розсаді, так і на дорослих рослинах, що призводить до критичного зниження врожайності.

Хвороба вражає кореневу систему, що робить неможливим повноцінний розвиток коренеплодів або формування м'ясистих черешків. Уражені рослини мають пригнічений вигляд і не відповідають стандартам якості.

При накопиченні інфекції в ґрунті збитки можуть сягати 50-80% від загального обсягу врожаю. Це робить цефалоспоріоз небезпечним економічним фактором для агровиробників.

Зовнішні ознаки включають пожовтіння країв листкової пластинки та поступове загальне в'янення рослини. На відміну від інших хвороб, в'янення тут відбувається поступово, знизу вгору.

Внутрішні тканини стебел і коренів при розрізі мають виражене побуріння, що свідчить про глибоке ураження судинної системи. Це головна відмінність від бактеріальних гнилей.

Коренева шийка стає м'якою, часто з ознаками некрозу тканин. Рослина легко висмикується з ґрунту через пошкодження кореневої системи грибним міцелієм.

Основний акцент у захисті має бути зроблений на превентивних заходах, оскільки системні фунгіциди не завжди дають 100% результат після проникнення гриба в судини.

• Дотримання сівозміни з використанням культур, що не уражаються даним патогеном.
• Використання стійких до хвороб сортів селери для посадки.
• Регулярне вапнування ґрунту, що знижує активність збудника.
• Боротьба зі шкідниками, які переносять спори гриба.
• Глибока оранка ґрунту після збору врожаю для пришвидшення мінералізації решток.