Аспергіл охряний

Аспергіл охряний (Aspergillus ochraceus) — це гриб, що належить до царства Гриби, роду Аспергіл. Це поширений сапротроф, що часто мешкає у ґрунті та органічних залишках.

Колонії цього гриба мають характерний жовто-коричневий або вохристий колір, що і зумовлює його назву. Структура колоній пухка, зазвичай з щільним спороношенням.

Під мікроскопом помітні довгі конідієносці з гладкими стінками, які завершуються характерними кулястими голівками, що розходяться в різні боки.

Цей вид відомий своєю здатністю синтезувати небезпечні вторинні метаболіти — мікотоксини. Найбільш відомим є охратоксин А, що є небезпечним для здоров'я.

Біологічна пластичність гриба дозволяє йому розвиватися в широких межах температур, що робить його успішним конкурентом серед мікроміцетів у природі.

Гриб уражує широкий спектр сільськогосподарських культур, зокрема зернові злаки, кукурудзу, сою, арахіс та інші бобові рослини під час зберігання.

Пошкодження насіння в полі призводить до значного зниження його енергії проростання, а в несприятливих умовах — до повної втрати схожості посівного матеріалу.

У складських умовах патоген викликає пліснявіння зерна. Це призводить до псування великих партій продукції та її непридатності для подальшої переробки.

Наявність мікотоксинів у кормах для тварин спричиняє серйозні отруєння та зниження продуктивності сільськогосподарських тварин.

Крім того, розвиток гриба на рослинних рештках сприяє накопиченню інфекційного запасу в ґрунті, що загрожує майбутнім врожаям на цих ділянках.

Активний розвиток гриба спостерігається протягом усього періоду зберігання зернових запасів, за умови порушення оптимальних показників вологості та температури.

У полі інфекція починає розвиватися при підвищеній вологості ґрунту або під час тривалих опадів, коли насіння в ґрунті піддається тривалому впливу середовища.

Спори гриба поширюються вітром та через забруднений інвентар, потрапляючи на здорові рослини або на зібраний врожай, що готується до закладання на зберігання.

Температурний діапазон для стрімкого росту міцелію становить від +24 до +30 °C, тому в літній та осінній періоди ризики ураження суттєво зростають.

Відсутність вентиляції в зерносховищах створює ідеальні умови для локального підвищення вологості, що провокує спалахи розвитку Aspergillus ochraceus.

Візуально зараження проявляється як вохристий, жовтуватий або коричневий порошкоподібний наліт на поверхні насіння чи інших частинах рослин.

Характерною ознакою є затхлий, неприємний запах зерна, який з'являється навіть при незначному рівні ураження патогеном.

• Формування плям на поверхні зерна.
• Зміна кольору насіння на більш темний або бурий.
• Виникнення міцеліальних сплетінь між насінинами.
• Зниження сипучості зерна через утворення грудок.
• Поява пилу (спор) при пересипанні ураженого матеріалу.

Тривале зараження призводить до поступового руйнування внутрішніх тканин насіння, що робить його крихким та схильним до подальшого розкладання.

Головним заходом є суворе дотримання технології післязбиральної обробки: зниження вологості зерна до рівня 13-14% перед закладанням на зберігання.

Необхідно проводити ретельну очистку складів від залишків старого врожаю та дезінфекцію приміщень за допомогою фунгіцидних засобів.

Для захисту посівного матеріалу в ґрунті слід застосовувати якісне протруювання насіння системними препаратами перед початком посівної кампанії.

Важливо забезпечити ефективну вентиляцію в сховищах для запобігання конденсації вологи, що є критичним фактором для розвитку плісняви.

Регулярний моніторинг партій зерна на наявність характерного запаху та нальоту дозволяє вчасно ізолювати заражені осередки та запобігти поширенню інфекції.