Аспергіл білосніжний

Аспергіл білосніжний (Aspergillus candidus) належить до царства Гриби, відділу Аскоміцети, роду Аспергіл. Це сапротрофний гриб, який є одним з найпоширеніших збудників пліснявіння при зберіганні зернових та насіння.

Міцелій гриба утворює пухнастий наліт, який на початкових етапах розвитку має яскраво-білий колір. З часом, у міру утворення конідій, наліт набуває кремового або жовтуватого відтінку.

Конідієносці мають щільні кулясті головки, що продукують величезну кількість спор. Ці спори надзвичайно легкі й легко поширюються повітряними потоками по всьому складу.

Цей вид характеризується вираженою ксерофільною природою, тобто здатністю до розмноження за низької вологості середовища, що робить його вкрай стійким у складських умовах.

Оптимальні температурні умови для розвитку гриба лежать у межах від +25°C до +30°C, хоча він виявляє високу біологічну активність і при відхиленнях від цього діапазону.

Патоген уражає широкий спектр сільськогосподарських культур, зокрема пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, сою та соняшник. Він є класичним мешканцем зерносховищ.

Внаслідок життєдіяльності Aspergillus candidus відбувається інтенсивне самозігрівання зернової маси, що призводить до руйнування білково-вуглеводного комплексу насіння.

Уражене насіння втрачає свою схожість, тому не може бути використане для посіву. Крім того, гриб виділяє токсичні метаболіти, що роблять зерно непридатним як для харчування, так і для годівлі тварин.

Процеси ферментативного руйнування клітин зернівки призводять до втрати кольору, зміни структури ендосперму та виникнення затхлого запаху, що різко знижує якісні показники продукції.

В осередках розвитку плісняви зерно може злипатися у великі грудки, що ускладнює його вивантаження, транспортування та подальшу переробку на борошно чи крупи.

Первинною ознакою зараження є поява білого нальоту на поверхні зерна, що часто починається з області зародка, де вологість субстрату дещо вища.

Другим вагомим показником є нетипове підвищення температури в буртах зерна. При вимірюванні в осередках ураження температура може сягати значних значень, що свідчить про активний розвиток міцелію.

Специфічний запах вогкості та плісняви є характерним супутником розмноження цього гриба. Цей запах відчувається персоналом складу ще до візуального виявлення сильних уражень.

Візуально на поверхні насіння можна помітити щільні мікроскопічні головки, які при масовому розвитку створюють враження присипання зерна білим порошком.

На запущеній стадії спостерігається зміна внутрішнього кольору зерна на сірий або коричневий, а також розм’якшення тканин через руйнування клітинних стінок ферментами патогену.

Головний метод боротьби полягає у зниженні вологості зерна до рівня нижче 13%, що робить середовище непридатним для життя ксерофілів.

Важливо забезпечити ефективне очищення зерна від домішок, оскільки саме на дрібних частинках, пилу та пошкоджених зернах гриб починає свій розвиток найактивніше.

Необхідно підтримувати низькі температури в зерносховищах за допомогою активного вентилювання, що сповільнює обмінні процеси гриба та гальмує його розмноження.

Використання фунгіцидних препаратів для обробки порожніх складських приміщень є обов’язковим етапом підготовки перед закладкою нового врожаю на зберігання.

• Контроль температури в зерновому насипу.
• Ретельне просушування насіння після збору.
• Регулярне інспектування якості продукції при зберіганні.