Альтернаріоз соняшнику

Альтернаріоз соняшнику викликається грибом Alternaria helianthinficiens (раніше відомим як A. helianthi), що належить до класу Ascomycetes. Цей мікроміцет є потужним фітопатогеном.

Гриб зимує у формі конідій або міцелію на залишках рослин, у ґрунті та на насіннєвому матеріалі, що робить його вкрай стійким.

Цикл розвитку патогену розпочинається з проростання спор, які при потраплянні на вологу поверхню листка проникають у тканини рослини.

Гриб активно виділяє ферменти та токсини, що руйнують клітинні стінки, забезпечуючи патогену доступ до поживних речовин рослини-господаря.

Розмноження відбувається шляхом утворення безстатевих спор — конідій, які легко поширюються потоками повітря та краплями дощу на великі відстані.

Уражуються всі частини рослини, включаючи сім'ядолі, листя, стебла, кошики та насіння, що значно погіршує загальний стан культури.

Пошкодження листя призводить до зменшення площі фотосинтезу, що безпосередньо впливає на налив кошика та формування маси насіння.

Ураження стебел викликає формування некротичних виразок, через що рослини стають крихкими та схильними до вилягання при сильних вітрах.

При зараженні кошиків патоген проникає в насінини, викликаючи їх темніння, щуплість та зниження олійності, що знижує товарну якість врожаю.

Загальна шкодочинність проявляється у суттєвому недоборі врожаю та погіршенні посівних якостей насіння, зібраного з уражених посівів.

Первинне зараження часто відбувається у фазі сходів, але найбільш масовий прояв хвороби припадає на період цвітіння та наливу насіння.

Висока вологість повітря та часті опади є головними тригерами для стрімкого поширення інфекції в посівах соняшнику.

Оптимальна температура для розвитку міцелію та спороутворення патогену становить 25–30 градусів за Цельсієм.

Загущені посіви та недостатня аерація створюють ідеальні умови для накопичення інфекції протягом усієї вегетації.

Наприкінці сезону хвороба стає особливо помітною, оскільки рослини стають більш вразливими через природне старіння тканин.

Основною ознакою є поява на листі коричневих плям неправильної форми, які оточені жовтою облямівкою (гало).

Згодом плями збільшуються, зливаються і можуть охоплювати значну частину листка, що призводить до передчасного відмирання листя.

На стеблах з'являються темно-коричневі плями, які часто мають зональний малюнок і з часом перетворюються на глибокі виразки.

За умов високої вологості на плямах з'являється характерний оливково-чорний наліт, який є спороношенням гриба.

• Пожовтіння листкової пластинки.
• Потемніння черешків та місць їх кріплення.
• Передчасне в'янення рослин при сильному ураженні.

Використання стійких гібридів соняшнику є першочерговим завданням для мінімізації впливу хвороби на рівень врожайності.

Дотримання сівозміни з інтервалом повернення соняшнику на поле не менше 7–8 років дозволяє знизити запас інфекції в ґрунті.

Якісний передпосівний обробіток ґрунту та знищення падалиці, яка є резерватором патогену, є обов'язковими агротехнічними заходами.

Застосування фунгіцидів у період від фази 6–8 листків до початку цвітіння суттєво обмежує розвиток хвороби.

Збалансоване внесення добрив (зокрема калію) підвищує природну опірність рослин до грибкових інфекцій.