Акроциліндріум рису

Збудник належить до недосконалих грибів і наразі має назву Sarocladium oryzae. Грибниця патогену септирована, розгалужена, формує конідії, що зібрані у специфічні білі головки, які легко помітити під мікроскопом.

Цей фітопатоген вражає рис посівний, спеціалізуючись на тканинах, що оточують молоде суцвіття. Хвороба відома як гниль піхви листя, яка є однією з найнебезпечніших для культури.

Внаслідок ураження верхівкова частина стебла втрачає здатність до нормального розвитку. Зерно формується щуплим, часто чорніє, що призводить до втрати до 30-50% врожаю при сильному ураженні.

Пошкоджені рослини стають більш вразливими до вторинних інфекцій, що додатково погіршує якість врожаю та його придатність до тривалого зберігання через накопичення мікотоксинів.

Найбільш інтенсивний розвиток гриба припадає на фазу виходу в трубку та цвітіння рису. Висока вологість є головним чинником, що провокує стрімке поширення спор повітряним шляхом.

Інфекційний фон накопичується на стерні та в насіннєвому матеріалі. Сприятливі умови для спалахів хвороби створюються при загущених посівах та надмірному внесенні азотних добрив, що подовжують вегетацію.

На піхвах верхніх листків з'являються видовжені плями сірого кольору з темною облямівкою. Згодом ці плями зливаються, охоплюючи велику площу тканин рослини.

У вологу погоду всередині піхви формується білий порошкоподібний наліт. Цей наліт складається з маси конідій, які активно розлітаються на сусідні рослини, забезпечуючи вторинне зараження посівів.

Основним методом контролю є інтегрована система захисту. Важливо проводити своєчасну обробку насіння фунгіцидами та дотримуватися оптимальної густоти висіву для кращого провітрювання посівів.

Під час вегетації слід застосовувати фунгіциди на основі бензимідазолів або тріазолів. Також необхідно боротися з рисовим клопом, який переносить спори гриба та травмує тканини листя.