Акремоніум стріктум

Акремоніум стріктум (Acremonium strictum) — це мікроскопічний гриб, що належить до класу Ascomycetes, який широко розповсюджений у ґрунтах та рослинних залишках по всьому світу.

Цей організм має септований міцелій та формує конідієносці, що є головним показником при мікроскопічному дослідженні патогена в агрономічних лабораторіях.

Біологічно він є факультативним паразитом, який може переходити від сапротрофного харчування на рослинних рештках до паразитичного способу життя, проникаючи в тканини живих рослин.

Гриб виробляє широкий набір ферментів, що дозволяють йому руйнувати клітинні стінки рослин та отримувати доступ до поживних речовин, що і зумовлює його патогенність.

Завдяки високій адаптивності вид здатний колонізувати різні органи рослин, від кореневої системи до репродуктивних органів, що робить його небезпечним для багатьох видів культур.

Патоген вражає велику кількість сільськогосподарських культур, включаючи кукурудзу, рис, пшеницю та різноманітні технічні культури, завдаючи їм значної шкоди.

Він викликає системне ураження судинної системи, що призводить до порушення водного балансу та передчасного в'янення рослин, що часто плутають з іншими хворобами.

На посівах кукурудзи Acremonium strictum викликає гнилі стебел, що суттєво знижує міцність стебла та призводить до вилягання посівів перед збором врожаю.

Ураження насіння призводить до втрати схожості та появи плісняви під час зберігання, що знижує товарні якості та безпечність зібраної агропродукції.

Загальна шкодочинність полягає не лише у зниженні маси врожаю, а й у погіршенні фізіологічного стану рослин, що робить їх чутливими до абіотичних стресів.

Розвиток інфекції активізується у періоди підвищеної вологості та температури, що створює сприятливі умови для швидкого розмноження конідій гриба.

Найбільший ризик поширення хвороби припадає на фази цвітіння та наливу зерна, коли рослини максимально напружують свої метаболічні процеси.

Зимує гриб у вигляді міцелію або хламідоспор, які зберігаються на рослинних рештках у ґрунті до наступного сезону, забезпечуючи інфекційне навантаження.

Поширення збудника у полі відбувається через вітер, краплі дощу та інструменти, якими обробляється ґрунт чи рослини протягом вегетаційного періоду.

У тепличному господарстві ризик зараження зберігається постійно, якщо не дотримуватися суворих фітосанітарних норм та режимів провітрювання приміщень.

Серед зовнішніх ознак зараження варто виділити хлороз листя, який з часом переходить у некрози, а також пониклий вигляд окремих частин рослини.

• Зміна забарвлення судинних пучків на зрізі стебла (рожеве або буре забарвлення).
• Зів'янення верхньої частини рослини під час спекотних годин дня.
• Наявність слабкого нальоту на місцях пошкоджень у вологу погоду.
• Розпад кореневої тканини, що призводить до легкого висмикування рослини з ґрунту.
• Затримка росту та розвиток деформованих качанів або плодів.

Оскільки симптоми можуть бути прихованими, для точної ідентифікації патогена необхідно проводити аналіз судинного соку або тканин стебла на наявність характерних конідій.

Наявність рожевого нальоту на насінні є одним із найбільш впізнаваних ознак ураження, що вимагає негайної перевірки всього посівного матеріалу.

Занедбані випадки призводять до повного відмирання тканин стебла, що відкриває шлях для розвитку інших вторинних інфекцій, які посилюють шкоду.

Ефективна боротьба базується на дотриманні правильної сівозміни, що обмежує накопичення збудника в ґрунті та запобігає його розмноженню.

Важливою агротехнічною дією є глибока оранка, яка сприяє швидкому розкладанню рослинних залишків, де гриб зберігається взимку.

Використання фунгіцидних протруйників насіння дозволяє захистити посіви на початкових етапах росту, що є критично важливим для отримання здорових сходів.

Регуляція водно-повітряного режиму та уникнення надмірного внесення азотних добрив знижують сприйнятливість культур до системних інфекцій.

У разі виявлення вогнищ захворювання застосовуються фунгіциди системної дії, які здатні пригнічувати розвиток патогена безпосередньо в судинній системі рослини.