Довідник · Бур'яни

Айстрові (складноцвіті)

Родина Складноцвіті (Asteraceae), або Айстрові, об'єднує найбільш агресивні та поширені види бур'янів, до яких належать осот, нетреба, амброзія, полин та інші. Головною морфологічною ознакою цієї групи є суцвіття кошик, утворене багатьма дрібними квітками.

270 позицій

Вміст розділу

Жовтозілля мадагаскарське Senecio madagascariensis Жовтозілля скупчене Senecio glomeratus Злинка бонська Erigeron bonariensis Ива війчаста Iva ciliata Ива вузьколиста Iva angustifolia Ива пазушна Iva axillaris Іва однорічна Iva annua Ізокома багатоцвіткова Isocoma pluriflora Ізокома венеціанська Isocoma veneta Ізокома Драммонда Isocoma drummondii Ізокома коронолиста Isocoma coronopifolia Ізокома тонкорозрізна Isocoma tenuisecta Калікаденія усічена Calycadenia truncata Каліптокарпус путевий Calyptocarpus vialis Колючник звичайний Carlina vulgaris Кондрила ситникова Chondrilla juncea Королиця звичайна Leucanthemum vulgare Котула австралійська Cotula australis Котула коронополиста Cotula coronopifolia Крассоцефалум крепидієвидний Crassocephalum crepidioides Кригія дерниста Krigia cespitosa Ксантизма витончена Xanthisma gracile Ксантизма гринделієвидна Xanthisma grindelioides Латук відігнутий Lactuca indica Ленеція Коултера Laennecia coulteri Лігодесмія ситникова Lygodesmia juncea Мадія витончена Madia elegans Мадія витончена Madia gracilis Мадія посівна Madia sativa Мадія скупчена Madia glomerata Матрикарія тонка Matricaria tenella Міканія Mikania Міканія лазяча Mikania scandens Міканія серцелиста Mikania cordifolia Неонезомія Палмера Neonesomia palmeri Нечуйвітер Hieracium Нечуйвітер альпійський Hieracium alpinum Нечуйвітер багатоквітковий Pilosella floribunda Нечуйвітер високий Hieracium praealtum Нечуйвітер володушколистий Hieracium bupleuroides Нечуйвітер волохатенький Pilosella officinarum Нечуйвітер Гронова Hieracium gronovii Нечуйвітер жилкуватий Hieracium venosum Нечуйвітер згладжений Hieracium laevigatum Нечуйвітер зонтичний Hieracium umbellatum Нечуйвітер зонтичний Pilosella cymosa Нечуйвітер Келера Hieracium koehleri Нечуйвітер крупнопагоновий Pilosella piloselloides Нечуйвітер лісовий Hieracium lachenalii Нечуйвітер луговий Pilosella caespitosa Нечуйвітер луговий Pilosella lactucella Нечуйвітер низький Hieracium humile Нечуйвітер оранжевий Pilosella aurantiaca Нечуйвітер Пелетьє Pilosella peleteriana Нечуйвітер плетистий Pilosella flagellaris Нечуйвітер плямистий Hieracium maculatum Нечуйвітер пухнастий Hieracium tomentosum Нечуйвітер розрізний Hieracium bifidum Нечуйвітер савойський Hieracium sabaudum Нечуйвітер стеблообгортний Hieracium amplexicaule
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Айстрові (складноцвіті)

Ці бур'яни мають різноманітні життєві форми — від однорічників до багаторічних коренепаросткових рослин. Останні мають розвинену кореневу систему, що забезпечує їм високу виживаність навіть при несприятливих умовах.

Висока насіннєва продуктивність є ключовою біологічною особливістю айстрових. Більшість видів виробляють летючі насінини з паппусом (чубчиком), що дозволяє їм швидко заселяти величезні території завдяки вітру.

Листя представників родини часто має специфічне опушення або колючки, що є захисним механізмом проти шкідників та впливу гербіцидів. Стебла можуть бути як прямостоячими, так і сланкими, що значно ускладнює механічне видалення.

Морфологічна різноманітність суцвіть та способи розмноження роблять цю групу найбільш адаптивною в умовах інтенсивного землеробства, тому агрономи виділяють їх як об'єкти першочергового контролю.

Складноцвіті бур'яни займають усі типи ґрунтів і кліматичні пояси, де ведеться сільськогосподарська діяльність. Вони здатні швидко адаптуватися до змін вологості та рівня родючості ґрунту.

Найбільшої шкоди вони завдають у посівах просапних культур, зокрема соняшнику, кукурудзи та цукрового буряка. У цих посівах бур'яни активно розвиваються через наявність вільного простору між рядами.

На полях зернових колосових культур багаторічні айстрові здатні витісняти основну культуру ще на етапі сходів. Вони швидко поширюються по краях полів, створюючи осередки, які згодом захоплюють всю площу.

Айстрові часто зустрічаються на необроблюваних землях, узбіччях та перелогах, які стають постійними джерелами занесення насіння в культурні посіви. Це робить боротьбу з ними постійним завданням протягом усієї вегетації.

Карантинні види, такі як амброзія, створюють серйозні проблеми для екологічної рівноваги, витісняючи корисні рослини та створюючи небезпеку для здоров'я людей та якості продукції.

Головною шкодою є значна конкуренція за ресурси: вологу, поживні речовини та сонячне світло. Айстрові бур'яни мають високу інтенсивність росту, що призводить до затінення культурних рослин і їх суттєвого відставання в розвитку.

Коренева система багатьох представників цієї родини сягає великої глибини, що виснажує ґрунт, забираючи воду та елементи живлення у культурних рослин у критичні періоди їхнього росту.

Алелопатична активність — виділення коренями специфічних речовин — пригнічує проростання насіння та розвиток коренів культурних рослин, що призводить до значного зрідження посівів.

Ці рослини часто виступають проміжними господарями для шкідників та патогенів, що спричиняють вірусні та грибкові захворювання сільськогосподарських культур, значно знижуючи якість та обсяг врожаю.

Присутність насіння айстрових у товарному врожаї суттєво знижує його ринкову ціну та потребує додаткових, часто енерговитратних методів очищення зерна на елеваторах.

Ефективний контроль потребує застосування системи заходів, що включає чергування культур у сівозміні та використання сучасних гербіцидних засобів. Важливо не давати бур'янам входити у фазу цвітіння.

Механічні заходи, такі як глибока оранка та міжрядний обробіток, залишаються дієвими для обмеження чисельності коренепаросткових видів. Вони виснажують запаси енергії в кореневищах, що призводить до загибелі рослин.

Хімічний захист передбачає використання гербіцидів вибіркової дії. Найкращі результати демонструють препарати, що мають системний вплив і здатні пересуватися до точок росту та кореневої системи сорняків.

Обробку гербіцидами варто проводити в ранні фази розвитку бур'янів, коли їхня чутливість до діючих речовин є максимальною. Додатково важливо дотримуватися норм витрат препаратів та забезпечувати рівномірне покриття.

  • Очищення посівного матеріалу від домішок бур'янів.
  • Дотримання сівозміни з використанням культур, що пригнічують бур'яни.
  • Боротьба з осередками на пустирях навколо полів.
  • Використання гербіцидів у фазі розетки для кращого результату.
  • Застосування мульчування для зменшення світлового доступу бур'янам.