Дводольні багаторічні бур’яни

До групи багаторічних дводольних бур'янів належать рослини, що мають розвинену кореневу систему і здатні відновлюватися вегетативно та насінням.

Їхньою головною ознакою є наявність двох сім'ядоль при проростанні та сітчасте жилкування листків, що є характерним для всього класу дводольних.

Ці рослини поділяються на стрижнекореневі, які мають глибокий корінь, та коренепаросткові, здатні утворювати нові пагони від кореневих бруньок.

Висока здатність до регенерації робить їх одними з найнебезпечніших об'єктів у сучасному землеробстві, оскільки навіть дрібні фрагменти коренів проростають.

Рослини цієї групи відрізняються тривалим періодом вегетації, що дозволяє їм накопичувати значні запаси поживних речовин у підземних органах протягом літа.

Ці бур'яни поширені повсюдно, зустрічаючись як на орних землях, так і на пасовищах, узбіччях доріг, у садах та в лісосмугах.

Найбільшої шкоди вони завдають у посівах зернових колосових, кукурудзи, соняшнику, буряків, де через повільний початковий ріст культур бур'яни швидко займають вільну площу.

Вони віддають перевагу полях з мінімальною обробкою ґрунту, де їхні корені не піддаються механічному пошкодженню та висиханню на сонці.

Адаптаційна здатність дозволяє їм витримувати як надмірну вологість, так і посушливі умови, що робить їх стабільним компонентом агроценозів.

У більшості випадків вони формують вогнища, які з кожним роком розростаються, якщо не вживати заходів щодо їх ліквідації.

Вредоносність полягає у сильному пригніченні культурних рослин через споживання значної кількості води та поживних речовин з нижніх шарів ґрунту.

Вони створюють густий затінюючий покрив, що перешкоджає фотосинтезу культур у критичні фази їхнього росту та розвитку.

Багаторічні бур'яни є резерваторами інфекцій та шкідників, наприклад, попелиць або вірусних хвороб, що переходять на культурні посіви.

Під час збирання врожаю бур'яни засмічують зернову масу, що призводить до необхідності витрат на додаткове доочищення та сушіння продукції.

Виділення специфічних речовин у ґрунт пригнічує мікрофлору та проростання насіння культур, що призводить до зрідженості посівів.

Основним агротехнічним заходом є систематичне підрізання коренів глибокою оранкою, що сприяє виснаженню енергетичного ресурсу рослини.

Використання сидератів та культур, що швидко затінюють міжряддя, допомагає пригнітити ріст бур'янів за рахунок конкуренції за світло.

Важливим етапом є дотримання сівозміни, де чергуються культури з різною технологією обробітку, що не дає багаторічникам розвинути стабільну систему.

Хімічний контроль передбачає використання системних гербіцидів, які транспортуються до кореневої системи та гарантують повну загибель рослини.

• Застосування гербіцидів на основі гліфосату після збирання попередника.
• Використання вибіркових гербіцидів під час вегетації культур.
• Регулярне обстеження полів для виявлення вогнищ розмноження.