Сорт виведено на Росошанській зональній дослідній станції садівництва А.Я. Ворончихиною шляхом посіву насіння Гріота Остгеймського від вільного запилення. З 1993 р. сорт районізовано по Нижньоволзькому регіону. Поки що слабо розповсюджений у промислових садах.
Дерево сильноросле, висота в дорослому стані досягає 5-6 м; крона овальна або широкопірамідальна, середньої густоти, листковість середня або сильна. Кора на штамбі темно-сіра, у старих дерев чорно-сіра. Поверхня кори слабо або середньошорстка, поздовжня розтріскуватість відсутня або слабка; чечевички опуклі, довгі (20-30 мм), вузькі або середні, розташовані густо. Свилеватість штамба відсутня. Пагони прямі, рідко слабозігнуті, міжвузля середні та довгі; у молодому віці кора зеленувато-коричнева, потім стає сірувато-коричневою, опушення відсутнє. Вегетативні бруньки середні, 3-4 мм завдовжки, з округлою верхівкою, ширококонусоподібні або яйцеподібні; генеративні бруньки також середні, 3-4 мм завдовжки, яйцеподібні з округлою верхівкою, віддалені від пагона. Листкова пластинка овальна або оберненояйцевидна, із загостреною або сильнозагостреною верхівкою; основа від округлої до ширококлиноподібної, довжина 9-13 см, ширина 5-7 см на однорічних пагонах, зверху зелена, матова, гола, знизу сіро-зелена з дуже рідким ворсистим опушенням в основному вздовж бічних жилок, двоякозубчаста із середньою зазубреністю, еластична. Черешок 20-25 мм завдовжки, середньої товщини, зверху опушений, знизу голий, з 1-2 дрібними залізками, часто залізки відсутні, світло-зелений знизу і з невеликим брудно-бордовим антоціановим забарвленням зверху, прилистки відсутні. У суцвітті 2-3 квітки, рідше одна, квітки середньої величини, 25-30 мм в діаметрі, білі, до кінця цвітіння злегка рожевіють; пелюстки округлі, увігнуті, часто із помітним опуклим кілем посередині, що переходить на ніготь, зімкнуті або майже зімкнуті; квітка широкодзвоникувата або плоска, маточка часто гачкоподібно вигнута, розташована врівень з тичинками або піднімається над ними, довжина тичинок 8-11 мм, маточки разом із зав'яззю 11-13 мм; чашечка широкодзвоникувата, біля основи роздута, чашолистки ланцетні, по довжині рівні чашечці або трохи коротші, з дрібними, ледь помітними зубчиками, частково відігнуті назад, але часто залишаються в горизонтальній площині, до кінця цвітіння забарвлюються в малиновий колір, через що центр квітки виглядає малиновим. Плодоношення відбувається на букетних гілочках і однорічному прирості.
Плід середньої масою 3,6 г, висота 20 мм, ширина 25 мм, товщина 20 мм, форма плоду плоскоокругла, з боків плід сплюснутий слабо або середньо, воронка широка, дрібна, верхівка плода плоска, залишок маточки лежить у невеликій широкій воронці. Забарвлення шкірки темно-вишневе. М'якоть темно-червона, однорідна, ніжна, м'яка, сік темно-червоний. Смак кисловато-солодкий, із сильним приємним вишневим присмаком, дегустаційна оцінка 4,2 бала. Плоди містять 12,2-19,4% сухих розчинних речовин, 9,9-12,6% цукрів, 1,3-2,1% титрованих кислот, 0,08-0,14% дубильних і фарбувальних речовин. Плодоніжка 30-35 мм завдовжки та 1-1,2 мм товщини, від плоду відділяється досить легко, але відрив мокрий, пошкоджується шкірка і витікає сік. Кісточка середньої масою 0,33 г, що становить 9,2% від маси плода; округла, часто нерівнобока, вершина округла, основа плоска, нескошена; забарвлення свіжої кісточки світло-коричнева з червоністю, від м'якоті відділяється досить добре. Через ніжну м'якоть і мокрий відрив сорт мало транспортабельний і основне його призначення — переробка. Технологічні якості плодів високі, сік темно-забарвлений, із сильним приємним ароматом, компоти в середньому за 8 років оцінюються в 4,6 бала за зовнішній вигляд і 4,5 бала за смак.
Цвітіння проходить у середній термін, сорт самоплідний. Плоди дозрівають у ранньо-середній термін, на півдні Центрально-Чорноземного регіону в кінці червня. Дерева, щеплені на антипку, починають плодоносити на 3-4 рік після посадки в сад, скороплодність хороша. У віці 3 роки урожай може становити 6 кг з дерева, у п'ятирічних дерев середній урожай 17,4 кг/дер. Середній урожай за 6 років плодоношення (вік 6-11 років) склав 16,7 кг/дер.
Зимостійкість дерева на півдні Центрально-Чорноземного регіону хороша, навіть у суворі зими ступінь підмерзання не перевищувала 1,0-1,5 бала. Гібель квіткових бруньок в середньому за 7 років склала 6,9%, максимальна не перевищувала 13,0%. Коккомікозом уражується в сильній мірі, на рівні і вище таких сортів, як Гриот Остгеймський, Жуковська, Кентська. До моніліозу досить стійкий.
Переваги сорту: хороша врожайність, якісні плоди з гарними технологічними властивостями.
Недоліки сорту: сильноросле дерево, слабка транспортабельність плодів.
