Сорт отримано у Всеросійському селекційно-технологічному інституті садівництва та розсадників А.І. Євстратовим від посіву насіння від вільного запилення черешні сорту Ленінградська жовта. Внесений до Державного реєстру у 2001 р. по Центральному регіону.
Дерева середньорослі — близько 5 м заввишки, крона куляста, розлога, поникла, середньої густоти, скелетні гілки відходять під прямим або тупим кутом. Листки великі, широкі, ланцетоподібні, довго загострені, темно-зелені, гладкі, блискучі, з дрібнопилчастим краєм.
Плоди середньою масою 4-6 г, одномірні, округлі, червоно-жовті. Смак кисло-солодкий, десертний, м'якоть щільна, хрящувата, соковита, світло-рожева, кісточка середньої величини, овальна, добре відділяється від м'якоті.
Продуктивність висока — до 50 кг з дерева або 33 т/га. Зимостійкість вища за середню (на рівні черешні Володимирська), стійкий до найбільш небезпечних грибкових захворювань — моніліозу та коккомікозу.
Переваги сорту: середньоранній зимостійкий сорт з плодами хороших смакових і товарних якостей.
Недоліки: самобезплідний.
