Сорт виведено на Россошанській зональній дослідній станції садівництва А.Я. Ворончихиною шляхом посіву кісточок черешні Дениссена жовта від вільного запилення. З 1987 р. сорт районовано по Центрально-Чорноземному та Нижньоволзькому регіонах. Користується певною популярністю серед садівників-любителів півдня Центрально-Чорноземної зони.
Дерево середньоросле, у 10-річному віці висота становить 4-5 м, з округлою розкидистою кроною середньої густини, листковість добра. Кора на штамбі сіра з вишневим відтінком, трохи лущиться, слабо або середньошерехата, зі слабкою або середньою поздовжньою тріщинуватістю; скручування відсутнє. Чечевички опуклі, видовжено-овальні, від коротких до дуже довгих, широкі, розташовані густо.
Пагони прямі, досить товсті, з довгими міжвузлями, спочатку зеленувато-коричневі, потім із віком набувають сріблясто-сірого забарвлення; чечевички дрібні, від округлих до овальних, білуваті, розташовані густо. Вегетативні бруньки дуже великі, 6-7 мм завдовжки, конічні з поступово загостреною верхівкою, віддалені. Генеративні бруньки менші, 4-5 мм завдовжки, яйцевидні або видовжено-яйцевидні, із загостреною верхівкою, віддалені або що стирчать. Листкова пластинка овальна, видовжено-овальна або видовжено-яйцевидна з поступово загостреною верхівкою та округлою або дуговидною основою, довжина 15-18 см, ширина 6-7 см на однорічних пагонах; зверху темно-зелена, майже гладка, гола, слабо увігнута вздовж центральної жилки іноді злегка спірально повернута навколо неї, матова; знизу світло-зелена, слабо й рідко опушена, із ворсистим опушенням по жилках; зазубренність на краях велика, двоякозубчаста, пластинка еластична. Черешок дуже довгий, 30-50 мм завдовжки, середньої товщини або тонкий, голий, злегка горбистий, зі слабким жовтувато-бурим антоціановим забарвленням. Залозок 1-2, середні за величиною, світлого кольору. Прилистки відсутні. У суцвітті зазвичай 2-3 квітки діаметром 30-35 мм, широкодзвоникуватої форми; пелюстки округлі або округло-овальні, змикаються або майже змикаються, білосніжні; маточка врівень із тичинками, довжина тичинок 7-13 мм, маточки із зав'яззю 15-17 мм. Трубка чашечки видовжено-дзвоникувата, гладка, чашолистки закруглено-ланцетні, цілокраї, відігнуті назад і притиснуті до трубки чашечки, по довжині наполовину коротші трубки, довжина трубки 7-8 мм, чашолистків 3-4 мм; трубка та чашолистки світло-зелені, не забарвлені. Цвітіння проходить у ранній термін, сорт самобезплідний.
Плід середньою масою 5,0 г, висота 21 мм, ширина 23 мм, товщина 19 мм; форма від тупосерцевидної до округло-овальної, із боків сплюснуті слабо, воронка дрібна та вузька; верхівка плоду округла, залишок маточки у вигляді точки, лежить у дуже дрібній і вузькій ямці. Основне забарвлення плоду кремово-жовте, покривне — полум'яно-червоний рум'янець по всій поверхні, привабливість плодів висока, особливо у добре освітлених сонцем. М'якоть кремова, ніжна або середньої щільності, ближче до м'якуша, ніж бігарро, дуже соковита, сік безбарвний. Смак солодкий із незначною кислотою, простий; у великих, добре розвинених плодах десертний з дегустаційною оцінкою 4,5 бала; дрібні, погано освітлені плоди в глибині крони за смаком набагато гірші — малоцукристі, прісні. Плоди містять 13,4-19,3% розчинних сухих речовин, 10,7-13,3% цукрів, 0,44-0,62% титрованих кислот, 5,5-11,5 мг/100г аскорбінової кислоти. Плодоніжка 35-45 мм завдовжки, близько 1 мм товщиною, у повністю стиглих плодів відрив майже сухий, у недостиглих — мокрий. Кісточка середньою масою 0,46 г, що становить 9,2% від маси плоду, овальна, верхівка закруглена, основа округла, забарвлення свіжої кісточки коричнево-жовте, від м'якоті відділяється середньо.
Плоди дозрівають у ранній термін, на півдні Центрально-Чорноземного регіону в середині червня, не одночасно — дрібні, погано освітлені сонцем плоди в глибині крони дозрівають значно пізніше. Плоди стійкі до розтріскування при рясних дощах у період достигання, добре зберігаються на дереві та, перестигаючи, тільки покращують смакові якості, стаючи більш цукристими; але через ніжну м'якоть і їх світле забарвлення мало транспортабельні — сильно мнеться, течуть і покриваються темними плямами. Тому цей сорт більше підходить для присадибних садів.
У плодоношення дерева, щеплені на антипку, вступають на 4-5 рік і швидко нарощують врожайність. Середній урожай за перші вісім років плодоношення склав 27,0 кг/дер., у найбільш врожайні роки досягав 40,0 кг/дер. У 2003 р. окремі 15-річні дерева дали до 70 кг/дер.
Дерева сорту Рання рожева високозимостійкі: загальний ступінь підмерзання після суворих зим останніх 50 років не перевищував 2,0 балів. Збереженість дерев через 16 років після посадки становила 100%. Зимостійкість квітових бруньок добра, але нижча, ніж у сорту Юлія. Після морозу до -34,0° 17 грудня 1997р. загинуло 88,3% квітових бруньок. У несприятливу зиму 1993-94 рр., коли на початку лютого температура впала до -32,5°С після сильної та тривалої відлиги в грудні-січні, загибель квітових бруньок склала 78,6%. Стійкість до коккомікозу добра, ураження моніліозом не відзначалося.
Переваги сорту: висока зимостійкість дерева та хороша квітових бруньок, висока врожайність, хороший смак плодів.
Недоліки сорту: дрібнуваті плоди зі слабкою транспортабельністю, не одночасне дозрівання.