Карабіха

КАРАБІХА – це верховий, рихлокущовий злак з дворучним розвитком, виведений у Пензенському науково-дослідному інституті сільського господарства. Кущ прямостоячий, стійкий до полягання, досягає висоти 70–80 см і може мати до 25–34 стебел, що забезпечує сильну кущистість. Листки лінійні, світло-зелені, довжиною 15–23 см, шириною 0,5–0,8 см, середньої м’якості, без пушинок. Язичок плівчастий і гострий. Суцвіття циліндричне, сіре забарвлення, довжиною 8–12 см, щільне, безосте. Колоски видовженої форми, зеленувато-жовті, одноколоскові; насіння світло-сірого кольору, округло‑овальної форми, розміром 0,8–1,2 мм.

Сорт характеризується відносно пізнім дозріванням: від весняного відростання до першого укосу – 43–48 днів, далі по укосах – 32–35, 34–38 і 28–34 дні, а остаточне дозрівання насіння займає 98–112 днів. Урожайність зеленої маси на зрошуваній заплаві при внесенні N240 з чотирьох укосів становить близько 44 т/га, сухої речовини – 8,0 т/га, насіння – 0,5 т/га. Маса 1000 насінин знаходиться в діапазоні 0,5–0,6 г.

КАРАБІХА має добру зимостійкість і стійкість до тривалого затоплення талими водами (30–35 днів). Однак сорт не проявляє посухостійкості. Він слабо уражається іржею і гельмінтоспорозом, а також стійкий до пошкодження шкідниками. Вміст сирого протеїну в сухій речовині корму становить 15–16 %, клітковини – не більше 25–28 %. Завдяки цим характеристикам сорт добре споживається всіма видами худоби і має високу технологічність при виробництві кормів.

Рекомендується використовувати КАРАБІХУ для залуження заплавних земель, покращення природних сінокосів і пасовищ. Сорт підходить для вирощування в умовах середньої вимогливості до ґрунтів; оптимальний спосіб посіву – ранньовесняний, з міжряддями 30 см і густотою посіву близько 16 млн схожих насінин на гектар (8 кг/га).