Каріна

Каріна – це різновид лучної костриці, широко поширеної на польових і лучних площах лісостепових і степових зон країни. Рослина відрізняється морозостійкістю: насіння проростає при температурі 1–2 °C, а ріст починається вже при 5–6 °C. Це робить її придатною для посіву навесні або восени, коли температура ще не досягла оптимальної позначки.

Костриця Каріна віддає перевагу вологим ґрунтам і добре росте на глинистих, помірно зволожених субстратах. Вона витримує затоплення джерельною водою до 30 днів, але не переносить тривалої посухи та тіні. На осушених торфовищах рослина проявляє хороші врожайні показники, однак її не можна сіяти на сухих піщаних ґрунтах. При внесенні добрив, особливо азоту, врожайність різко підвищується, а схожість досягає 96 %. Норма висіву становить 10–12 кг/га (або 100–120 г/сотку), глибина посадки – близько 2 см.

Каріна вирощується переважно для заготівлі сіна, трав’яного борошна та силосу. Урожай сіна може досягати до 10 т/га. У перший рік росту рослина розвивається повільно, але до кінця другого року досягає повного розвитку. Сушіння проводиться швидко: після скошування масу перевертають смугами, висушене сіно збирають у валки та пресують для подальшого зберігання. Завдяки своїй стійкості до холодів і здатності рости на різних ґрунтах Каріна є надійним джерелом кормової маси для тварин.