Соя сорту Локус є результатом сучасних генетичних досліджень та селекційних досягнень, спрямованих на підвищення врожайності та адаптацію культури до різних кліматичних умов. Зокрема, у 1970-х роках було виявлено специфічний локус на четвертій хромосомі сої, який відповідає за стійкість до тривалості світлового дня. Завдяки цьому локусу нові сорти сої, включно з Локус, здатні успішно рости та давати високі врожаї навіть у тропічних регіонах, де світловий день коротший, що сприяє нормалізації таких агротехнічних характеристик, як висота рослин, кількість вузлів і ступінь полягання.
Крім того, сорт Локус відрізняється багатим хімічним складом, який включає велику кількість біологічно активних сполук. Спільні дослідження вчених з Томського державного університету та інших наукових центрів виявили у цьому сорті 59 різних сполук, з яких 35 є поліфенолами — природними антиоксидантами, корисними для здоров'я людини. Серед них вперше було виявлено 15 нових флавоноїдів, здатних уповільнювати процеси клітинного окиснення, що може сприяти профілактиці таких захворювань, як діабет і хвороба Альцгеймера.
Дослідження також показали внутрішньосортову мінливість сої Локус, що свідчить про наявність певної неоднорідності в генетичному складі. Це відкриває можливості для подальшої селекції та покращення сорту з метою підвищення його стабільності та продуктивності. Таким чином, соя Локус є перспективним сортом з унікальними генетичними та біохімічними характеристиками, що забезпечують високу адаптивність і користь для здоров'я.
