Смородина Ґуллівер

Сорт раннього строку достигання, отриманий у ВНДІ Люпина від схрещування сорту Сеянець Голубки та лінії 32-77 (Бредторп). Автори: А.І. Астахов, Л.І. Зуєва. У 2000 р. включений до Держреєстру сортів, дозволених до використання по Північно-Західному, Центральному та Волго-Вятському регіонах.

Кущ сильнорослий, слабораскидистий, середньої густоти. Пагони, що ростуть, зігнуті, товсті, оливково-зелені, неопушені. Бруньки сильно забарвлені зі слабким опушенням.

Лист трилопатевий, з глибокими вирізами, темно-зелений, слабо блискучий, шкірястий, зморшкуватий. Верхівки лопатей гострі. Кут, утворений лопатями, гострий, іноді прямий. Основа відкрита, із середньою виїмкою. Зубці гострі, непогнуті. Черешок забарвлений по всій довжині.

Квітки середні, червонувато-фіолетові, чашолистки з яскравим забарвленням, опушення нижньої сторони відсутнє. Китиці середньої довжини (9-17 квіток), густі, вісь середньої товщини, злегка хвиляста, неопушена.

Ягоди дуже великі (1,9-3,2 г), округлі, чорні, блискучі, середньої щільності, кисло-солодкого смаку (4,5 бала), універсального призначення. Плодоніжка середньої довжини, зелена, тонка. Хімічний склад: сума цукрів — 6,7%, титрована кислотність — 2,7%, аскорбінова кислота — 167,0 мг/100 г.

Сорт зимостійкий, посухостійкий, самоплідний, стійкий до весняних заморозків, борошнистої роси, антракнозу, іржі, брунькового кліща, середня врожайність 9,0 т/га (1,4 кг/кущ), максимальна — 13,0 т/га (2,0 кг/кущ).

Переваги сорту: стійкий до стресових факторів, хвороб і брунькового кліща.

Недоліки сорту: кущ сильнорослий, потребує більш рідкої посадки 3,0 х 1,2 -1,5 м.