Мильнянка (лат. Saponaria) – низькоросла багаторічна рослина родини Гвоздикових, яка цінується за пишне і тривале цвітіння, а також простоту догляду. Висота кущів зазвичай становить від 15 до 40 см, вони утворюють компактні зарості або акуратні кущики. Квітки невеликі, рожеві, бузкові або білі, зібрані в пухкі суцвіття; сезон цвітіння триває з червня по серпень і іноді повторюється восени.
Особливістю мильнянки є вміст сапонінів у коренях і стеблах, які при струшуванні у воді утворюють піну. Ця властивість призвела до народних назв «собаче мило» і «татарське мило». Сапоніни знаходять застосування в миючих засобах для шерсті та шовку, а також у харчовій промисловості – при виробництві халви, кремів, шипучих напоїв і пива. У ветеринарії рослина використовується як протиглисний засіб.
Для вирощування мильнянки потрібне повне сонце або легка півтінь, пухкий і добре дренований ґрунт з нейтральною або слаболужною реакцією (pH 6,5–8,0). Посадка включає підготовку лунок, заглиблення коренів на 5–6 см і регулярний полив – у перші тижні після посадки 2–3 рази на тиждень, потім раз в 5–7 днів. Догляд передбачає розпушування ґрунту, видалення бур'янів, обрізку відцвілих суцвіть і прищипування пагонів. Мильнянка стійка до більшості хвороб, але може постраждати від борошнистої роси, сірої гнилі та чорної ніжки; шкідники – попелиця і павутинний кліщ. Розмноження можливе насінням, живцями або діленням кущів.
