Льон уральський (Linum uralense Juz.) являє собою трав’янисту багаторічну рослину з родини льонових, поширена переважно в степовій зоні від річки Волги до Південного Уралу, включаючи такі регіони, як Республіка Башкортостан, Оренбурзька, Самарська, Саратовська, Татарстан і Челябінська області. Рослина характеризується пагонами з квітками та бутонами, суцвіттями, стеблами й листям, які утворюють квітучу рослину. Льон уральський росте в розріджених петрофітних угрупованнях на вапняках, доломітах і вапнякових сланцях, що визначає його специфічну екологічну нішу.
Цей вид перебуває під загрозою зникнення та включений до Червоних книг, що пов’язано з обмеженою чисельністю — близько 1000 генеративних особин, а також із факторами, які обмежують його поширення, такими як слабка екологічна пластичність, степові пожежі, випас худоби та розробка мармуру. Льон уральський є рідкісним і цінним представником флори регіону, який потребує охорони й дбайливого ставлення.
На відміну від льону уральського, сорт льону олійного, що належить до Linum usitatissimum L. var. intermedia, є середньостиглим і рекомендований для вирощування в різних регіонах Росії. Він вирізняється високим вмістом жиру в насінні (від 42,5 до 46,8 %) та значною врожайністю (до 16 ц/га), а також стійкістю до обсипання. Однак ці характеристики стосуються іншого виду й не пов’язані з льоном уральським.
