Левзея сафлоровидна (маралів корінь) – багаторічна рослина, що росте на високогірних субальпійських і альпійських луках, а також у кедровому рідколіссі Саян. Коріння рослини тонке, мочкувате, утворює щільне дерев’янисте кореневище; воно містить алкалоїди, екдистен, цукри, ефірні олії, інулін, дубильні та смолисті речовини, каротин, вітамін С і мінерали. Ці компоненти надають левзеї тонізуючу та стимулюючу дію: підвищують силу скорочення м’язів, покращують кровопостачання головного мозку, сприяють витривалості та координації.
У медицині коріння левзея застосовується як лікарська сировина. При тривалому прийомі знижується захворюваність, поліпшується самопочуття, знижується частота серцевих скорочень під час навантаження та підвищується розумова активність. Препарати на основі левзеї використовують при функціональних розладах центральної нервової системи, занепаді сил, безсонні, цукровому діабеті, хронічному алкоголізмі, а також у спортивних програмах підготовки до змагань.
Існує кілька способів застосування: настоянка (10 г кореня на 100 мл горілки, настоюється 2 тижні; приймати по 20–30 крапель двічі на день), настій (1 ч. л. кореня на 250 мл окропу, настоюється 2 години; приймати по 50 мл три‑чотири рази на день) і порошок (подрібнений корінь змішати з медом 1:9, приймати по одній столовій ложці тричі на день). При правильному використанні левзея забезпечує полівітамінний ефект, нормалізує водно-сольовий обмін і покращує функції статевих залоз, однак протипоказана при гіпертонії, серцево‑судинних захворюваннях, епілепсії, підвищеній нервовій збудливості та безсонні.
