Донник (лат. Melilotus), відомий також як буркун або жовтий донник, є трав'янистою рослиною родини бобових, яка досягає висоти до двох метрів і характеризується розгалуженим стеблом, листям з трьох листочків та яскраво-жовтими (або білими) квітками в довгих кистях. Рослина широко поширена у Європі, Азії, Північній та Південній Америці, а також Новій Зеландії, де вона природно росте на луках, пустирях і берегах доріг. Завдяки своїй невибагливості до ґрунтових умов і стійкості до посухи донник легко вирощується в різних кліматичних зонах, при цьому покращуючи структуру ґрунту та збагачуючи його азотом.
Донник цінується як кормова рослина для сільськогосподарських тварин: молоді пагони використовуються у супах, салатах і окрошках, а висушена трава додається в маринади, соуси та навіть курильні суміші. У народній і науковій медицині донник застосовують як лікарський засіб, завдяки вмісту кумаринів, мелілотину та інших біологічно активних сполук. Крім того, листя і квітки використовують для ароматизації тютюну, мила і парфумерії, а також в якості фіксатора запахів.
Одним з найвідоміших застосувань донника є виробництво меду: він вважається одним з найкращих медоносів, надаючи продукту світло-бурштиновий або білий колір і тонкий аромат ванілі. Медопродуктивність може досягати 400–500 кг/га у сприятливих умовах. Насіння донника продається в упаковках по 500 грам; їх посів зазвичай проводиться з квітня по травень на глибину 2–3 см, при нормі від 14 до 20 кг/га для широкорядного посіву. Донник – це універсальна рослина, яка поєднує в собі корисні властивості як кормова, так і лікарська, а також цінність для бджільництва та ароматичної промисловості.
