Донче

Дончик жовтий (Melilotus officinalis Lam.) – це напівпрямостоячий кущ, який досягає висоти 105–125 см у фазі цвітіння та 180–190 см дозрівання насіння. Стебло пряме і голе, з високою розгалуженістю, що забезпечує хорошу повітряну циркуляцію та стійкість рослини. Листки розташовані чергово, трійчасті: нижні листочки вузькоовальної форми на коротких черешках, верхні – овальні на довгих черешках. Кожен лист має два цільних шилоподібних прилистки із зазубреними тупопильчастими краями.

Сорт відрізняється яскраво-жовтими квітками, зібраними у багатоцвітову кисть довжиною 13–15 см. Квітки пониклі та розпускаються на короткій квітоножці, створюючи привабливий вигляд і підвищуючи привабливість для комах-запилювачів. Плід – однонасінний овально нерівнобічний біб довжиною 5,1–6,2 мм та шириною 2,2–3,1 мм, коричнево-бурого забарвлення з поперечними морщинками. Насіння овальної форми, гладке, зеленувато-жовте (недостигле з коричневими цятками), маса 1000 насінин – 2,7–2,9 г.

Вегетаційний період становить від повного відростання навесні до цвітіння – 55–58 днів, а дозрівання насіння – 105–110 днів. Урожайність зеленої маси в середньому за два роки користування травостоєм досягає 290–310 ц/га, сіна – 70–80 ц/га, а насіння – 18–20 ц/ga. Ці показники роблять дончик жовтий цінним як для виробництва кормових культур, так і для збору насіння в якості біологічних добрив.