Насіннєвець другого покоління Приморського сорту. Отриманий у присадибному саду Республіки Хакасія в 1981 р. Автор І.Л. Байкалов. Внесено до Держреєстру в 2002 р. Рекомендовано для Східно-Сибірського регіону.
Дерева середніх розмірів, з негустою кроною. Молоді пагони великі, темно-червоні, блискучі. Плодові бруньки середнього розміру закладаються на букетних гілочках і на неплодючих однорічних пагонах. За цією ознакою є щороку плодоносним. Диференціація плодових бруньок, закладених на букетних гілочках починається вже в кінці осені та відбувається швидко. Після тривалих зимових відлиг плодові бруньки підмерзають. Листя середнього розміру, злегка опуклою основою, з видовженою верхівкою, темно-зеленого кольору, краї листків з тупими зубцями. Листкова ніжка та центральна жилка пофарбовані в червоний колір. Квітки великі. Цвітіння починається 11-13 травня. Самоплідність невисока. Хорошими запилювачами є Східний Саян, Північне сяйво та ін.
Плоди великі (35 г) і дуже великі (до 70 г), округлої форми, жовто-зеленого кольору, з рум'янцем на половині плоду та добре вираженим швом. Кісточка вільна, ядро солодке. М'якоть помаранчева, дуже смачна. Плоди містять 15,5% розчинних сухих речовин, 10% цукрів, 2% кислот, 0,56% пектину, 7,9 мг/100г вітаміну С.
Дозрівання дуже раннє друга-третя декада липня. Плодоносить на 2-3 рік. Середня врожайність 14-17 кг, максимальна — 37 кг.
Морозостійкість дещо нижча, ніж у Сибіряка Байкалова, але на підвищених місцях і в лісостеповій зоні дерева зимують благополучно. Підгнивання кореневої шийки відбувається в сніжні та теплі зими в підтайговій зоні, а в степовій без пошкоджень. Період спокою короткий.
За морфологічними ознаками близький до звичайного абрикоса.
Переваги сорту: великі плоди гарного смаку раннього терміну достигання.
Недоліки: нестійкий до випрівання, підмерзає в суворі зими.
