Абрикос звичайний Червонощокий

Нащадок невідомого походження. Оригінатор — Нікітський ботанічний сад (Україна). Внесений до Державного реєстру по Північно-Кавказькому регіону в 1947 р.

Дерево сильноросле, з округло-розлогою рідкою кроною.

Плоди середніх і великих розмірів (40 г, до 52 г), округло-плоскі, яйцеподібні, не стислі з боків, біля основи з глибоким черевним швом, основне забарвлення золотисто-оранжеве з гарним розмитим рум'янцем. Шкірка бархатисто опушена, досить тонка, але щільна. М'якоть світло-помаранчева, з кисло-солодким, характерним абрикосовим ароматом. Містить сухих речовин 13,70%, цукрів 9,72%, кислот 1,37%, аскорбінової кислоти 13,7 мг/100г. Кісточка вільна, досить велика, становить 6,30% від маси плоду, добре відділяється від м'якоті. Ядро солодке.

Сорт придатний для споживання у свіжому вигляді (4,6 бала), для виготовлення компотів (4,6 бала), сухофруктів (3,8 бала). Плоди зберігаються 6-8 днів, транспортабельні.

Сорт скороплідний, початок плодоношення з 3-4 років. Строки дозрівання 20-23 липня. Врожайність щорічна, за 1984-2000 рр. склала 65,5 ц/га (в Буйнакську в окремі роки максимальна — 179 ц/га).

Зимостійкість хороша. Сорт стійкий до хвороб (1-2 бали).

Переваги сорту: витривалість, пластичність, висока продуктивність, самоплідність.

Недоліки сорту: при слабкому догляді та нестачі вологи в ґрунті плоди дрібнішають і врожай нерегулярний.