Абрикос звичайний Куйбишевський ювілейний

Виведений В.А. Молчановим та А.Н. Мініним у Самарському ботанічному саду і на Самарській зональній дослідній станції з садівництва посівом насіння від вільного запилення сіянця № 4. Поширюється саджанцями серед садівників Середнього Поволжя. Введений до Держреєстру по Середньоволзькому регіону в 2005 р.

Дерево велике, висотою до 6 м. Крона рідка, широкопірамідальна. Плодоношення переважно на шпорцях і букетних гілочках. Гілки голенасті, слаборозгалужені. Кора на стовбурі та основних суках розтріскувата, сірувато-коричневого кольору, тверда. Пагони товсті, вузлуваті, зелені, з червонуватим загаром на сонячній стороні. Листки великі, широкояйцеподібні, темно-зелені, із сильно відтягнутою верхівкою. Пластинка листка злегка увігнута, гладка, матова. Край листка рівний, двоякопилчастий. Квітки біло-рожеві, великі.

Плід середньої величини, більш-менш одномірний, середньою масою 22 г. Форма плоду округла. Верхівка округла. Основа плода з поглибленням, ямочка малопомітна. Брюшинний шов невиділяючийся. Плодоніжка коротка, середня за товщиною, легкість відокремлення від гілки добра, прикріплення до кісточки неміцне. Кісточка середньої величини, вільна, шорстка. Забарвлення плоду помаранчеве, розмите з рум'янцем на сонячній стороні. Підшкірні точки відсутні. Шкірка тонка. М'якоть помаранчева, злегка волокниста, соковита. Сік безбарвний. Характер смаку кисло-солодкий, із приємним ароматом. Оцінка смаку — 4,4 бала. Зовнішній вигляд привабливий — 4,5 бала. Плоди містять сухих речовин 12,5%, цукрів — 8,86%, кислот — 1,88%, вітаміну С — 10,31 мг/100г, каротину — 2,08 мг/100г, пектину — 1,18%. Основне призначення сорту універсальне.

Цвітіння — 1-3 травня. Термін дозрівання плодів середній. Строки збирання плодів — 20-25 липня. Плоди необхідно прибирати недостиглими. Товарні та споживчі якості плодів високі. Транспортабельність плодів добра.

Сорт частково самоплідний. Найкращі запилювачі: Куйбишевський ранній, Карлик, Самарський.

Вступає в плодоношення на 4 рік. У віці 6-7 років дерева дають 12-15 кг врожаю, у віці 12-13 років — до 40-50 кг. Плодоношення щорічне. Плоди на дереві тримаються добре, дещо осипаються при дозріванні.

Сорт високозимостійкий. Переніс суворі зими 1968/69 рр., 1978/79 рр. і 1986/87 рр. Найбільшої шкоди врожаю завдають чергуючі відлиги з морозами у другій половині зими, що позначається на значній загибелі квіткових бруньок. Стійкий до підпрівання кори. Стійкість до посухи середня. У посушливі роки спостерігається зменшення розмірів плодів і їх осипання. Стійкий до хвороб і шкідників.

Розмножується щепленням на сіянцевих підщепах зимостійких сортів сливи Скороплідний червоний, Тернослива куйбишевська, Венгерка жовтнева та клонових підщепах ОПА-15-2.

У молодому віці необхідно проводити формуючу обрізку, у період повного плодоношення регулярну щорічну обрізку. У старому віці слід проводити омолоджуючу обрізку з видаленням скелетних і напівскелетних гілок всередині крони.

Переваги сорту: висока зимостійкість деревини та квіткових бруньок, великі та якісні плоди.

Недоліки сорту: пошкодження плодів моніліозом у вологі роки.