Абрикос звичайний Рекламний

Сорт селекції Ставропольської дослідної станції з садівництва. Отримано від схрещування відбірної форми Жерделі з сортом Краснощокий пізній. Автори: А.І. Середенко, Старих В.В. У 2000 р районований по Ставропольському краю.

Дерево велике, середньоросле, зі зворотньопірамідальною кроною середньої густоти, гарним листям. Скелетні гілки довгі, середньої товщини з кутом відходження близько 50°. Пагони середньої довжини, слабоколінчасті, червоно-бурі. Лист великий, широкий, округлої форми, темно-зелений, гладкий, матовий з незначним блиском. Квітка середня за величиною, одинарна, пелюстки віночка білі зі світло-рожевим відтінком. Плоди розміщені на однорічному прирості та вкорочених пагонах (шпорцях).

Плоди великі, одномірні, середньою масою 40-45 г, округло-овальної форми, злегка сплюснуті з боків, зі світло-жовтою основною забарвленням. На сонячній стороні плоду проявляється рожевий рум'янець із чітко вираженими червонувато-фіолетовими (карміновими) цятками, що охоплюють від 1/2 до 1/4 поверхні плоду. Шкірка середньої товщини, слабо опушена, тьмяна, з плоду не знімається. М'якоть світло-жовта, соковита, слабоволокниста, середньої щільності, кисло-солодкого смаку з абрикосовим ароматом. Сік безбарвний. Кісточка середня за величиною, округло-овальна, добре відділяється від м'якоті. Насіння гірке, із характерним присмаком амігдаліну. У плодах міститься 15,9% сухих речовин, 11,2% цукрів, 19,4% вітаміну С. Плодоніжка коротка, товста, міцно прикріплена до кісточки.

Плоди середньопізнього терміну достигання (наприкінці липня), на 3-6 днів пізніше Краснощокого, відрізняються гарною транспортабельністю та універсальністю використання.

Цвіте в середні строки 5-6 днів, самобезплідний, найкращі сорти-запилювачі: Краснощокий, Ставропольський молодіжний. Сорт скороплідний. Дерева, щеплені на абрикосі, у пору плодоношення вступають на 3-4 рік після посадки. Врожайність у 5-6-річному віці в середньому 35-40 кг з дерева, у віці 17-18 років від 70 до 93 кг з дерева.

Зимостійкість дерев і квіткових бруньок порівняно висока. Посухостійкий. Вибагливий до грунтів, світла, тепла та вологи. Відзивчивий на внесення добрив. Потребує виконання заходів із захисту від хвороб і шкідників. Більш довговічний і врожайний при вирощуванні на підвищених елементах рельєфу. Формування по покращеній розріджено-ярусній кроні. У зв'язку з інтенсивним ростом необхідна обмежувальна обрізка з подальшим переведенням провідника на бічну гілку.

Переваги сорту: раннє вступлення у пору плодоношення, висока зимостійкість квіткових бруньок, стійкість до клястероспоріозу та моніального опіку, пізніше достигання плодів, їх привабливий зовнішній вигляд і високі смакові та консервні якості.

До недоліків сорту слід віднести високорослість, дрібнішання плодів при перевантаженні врожаєм, гірке насіння, самобезплідність, для нормального плодоношення потрібна посадка сортів-запилювачів.