Саджанець третього покоління, відібраний серед чемальських рослин, отриманих від Далекосхідних сортів. Посів і вирощування однорічних рослин проведено в Горному Алтаї, а подальше зростання, відбір у (1989 р.) та розмноження проведено в Хакасії. Автори: І.Л. Байкалов та М.Н. Матюнін НДІСС ім. М.А. Лісавенко. Проходить державне сортовипробування з 2001 р.
Дерева середніх розмірів із широкою негустою кроною. Листя середніх розмірів, із видовженим підставою, із тупою зазубренністю країв. Листковий черешок і центральна жилка червонуватого кольору. Плодові бруньки формуються на букетних гілочках та однорічних пагонах першого та другого порядку, тупокінцеві, ростові загострені. Квітки великі, рожеві.
Плід великий 25-30 г, округлий із невеликим кілем і добре вираженим швом. На початку серпня на сонячній стороні плоду темно-зелене забарвлення, вкрите шорстким (непривабливим) кольором. До середини місяця це забарвлення набуває рожевого відтінку і надалі фарбується в червоний колір, надаючи плоду дуже ефективного вигляду. М'якоть середньої щільності та соковитості, світло-помаранчевого кольору, гарного смаку. Міститься сухих речовин 13,7%, цукрів 7,1%, кислот 1,8%, вітаміну С 8,1мг/100г, пектину 0,57%.
Самоплідність невисока, хорошими запилювачами є Східний Саян, Абаканський, Північний, Сибіряк Байкалова.
Дозрівання пізнє 15-17 серпня. Врожайність десятирічних дерев 13-15 кг, максимально 47 кг. Цвітіння починається в середині травня. Морозостійкість та життєздатність у малосніжних зонах півдня Східного Сибіру висока. У снігових районах піддається загниванню і хворобам всихання. Зимостійкість плодових бруньок підвищена.
Рекомендується випробувати в малосніжних зонах Східної Сибіру.
Переваги сорту: морозостійкість, великі плоди гарного смаку.
Недоліки: нестійкість до загнивання.
