Зрив поставок через Ормуз ударив по ринку добрив перед весняною сівбою у США
Перекриття поставок через Ормузьку протоку спричинило різкий стрибок цін на карбамід саме в той момент, коли американські фермери входять у пік весняного внесення азоту.
Весняний посівний сезон у Північній півкулі лише починається, але для фермерів США проблема виникла ще до виходу сівалок у поле: різко подорожчав азот. У репортажі NPR з Канзасу фермер Метт Убрил розповів, що багато господарств сподівалися на нижчі ціни цієї весни, однак після зупинки судноплавства через Ормузьку протоку вартість карбаміду, за його словами, підскочила майже на 30%.
Ключова причина в тому, що через Ормуз проходить величезна частка світового ринку. За даними матеріалу, блокування протоки «замкнуло» майже 50% світового експорту карбаміду. Це сталося у найчутливіший момент календаря, коли кукурудзяні господарства у США входять у пік внесення азотних добрив. Аналітик StoneX Джош Лінвілл назвав таку комбінацію строків і географії саме тим «кошмарним сценарієм», якого ринок найбільше остерігався.
The Fertilizer Institute очікує, що цієї весни американським фермерам може забракнути близько 2 млн тонн карбаміду. Хоча США є найбільшим виробником природного газу і мають власну потужну індустрію добрив, країна все одно імпортує близько 18% усього азоту, що продається на внутрішньому ринку, аби закрити сезонний стрибок попиту. Тобто навіть відносно сильна внутрішня база не прибирає залежність від зовнішніх поставок у пікові місяці.
Проблема зачіпає не лише карбамід. У матеріалі сказано, що через Ормуз ішла приблизно половина світового експорту сірки, а сірка є не тільки самостійним елементом живлення рослин, а й критично важливим компонентом для виробництва фосфорних добрив. Головна економістка The Fertilizer Institute Вероніка Най підкреслила, що якщо бракує сірки, то під ударом опиняється і виробництво фосфатів у самих США.
Додатковий тиск відчувають і інші країни. NPR зазначає, що Індія, Пакистан і Китай мають труднощі з доступом до газу з регіону Перської затоки, а це обмежує їхнє власне виробництво добрив. На тлі дефіциту влада США намагається задіяти різні заходи, включно з послабленням бар’єрів для імпорту добрив із Венесуели та Марокко, але учасники ринку визнають: швидких рішень немає, а нормалізація ланцюгів постачання може тривати місяцями.
Для фермерів наслідки вже стають практичними. У матеріалі прямо сказано, що господарства можуть скорочувати площі під кукурудзою на користь сої, якій потрібно менше азоту, а в окремих випадках і зовсім відмовлятися від частини посівів. Так криза навколо добрив швидко перетворюється з логістичної історії на фактор структури посівів, витрат і майбутньої пропозиції продовольства.