Університет Квінс впроваджує овечу вовну для екологічного вирощування морських водоростей
Дослідники з Університету Квінс у Белфасті розробили інноваційний спосіб заміни пластикових тросів на натуральну овечу вовну при вирощуванні морських водоростей.
Науковці з Університету Квінс у Белфасті представили інноваційний проєкт, спрямований на вирішення проблеми забруднення океану мікропластиком у секторі аквакультури. Дослідницька група вивчає можливість використання овечої вовни як біологічно розкладної альтернативи традиційним пластиковим канатам, що зазвичай використовуються під час вирощування морських водоростей та келпу.
На сьогодні індустрія вирощування морських водоростей значною мірою спирається на синтетичні полімери для створення каркасів, на яких ростуть водорості. Однак такі матеріали часто розпадаються під впливом солоної води та ультрафіолету, перетворюючись на мікропластик. Використання овечої вовни — побічного продукту фермерських господарств — дозволяє створити екологічно чистий субстрат, який з часом повністю розкладається у природному середовищі.
Проєкт об'єднує потреби аграрного сектору та екологічну відповідальність. Вовна володіє унікальними структурними властивостями, які роблять її ідеальним середовищем для кріплення спор водоростей. Дослідники зазначають, що використання місцевих матеріалів не лише знижує екологічний слід морських ферм, але й створює новий ринок збуту для вовни, яка часто вважається низькорентабельним продуктом у сільському господарстві.
Крім біорозкладності, вовна містить природні поживні речовини, які можуть сприяти росту водоростей на початкових етапах розвитку. Проведені попередні випробування показують, що міцність волокон вовни є достатньою для утримання врожаю в умовах морських течій, що робить цей метод практично життєздатним для масштабування у промислових умовах.
У подальшому вчені планують розширити польові випробування, щоб оцінити вплив різних порід вовни на швидкість росту водоростей та загальний вплив на екосистему океану. Цей проєкт є важливим кроком до розвитку «блакитної економіки» та переходу до повністю циклічних методів виробництва продовольства в морському середовищі, що виключають використання шкідливих синтетичних матеріалів.