Попередження про посуху в Махараштрі зіткнулося із залежністю фермерів від цукрової тростини
Влада Махараштри радить фермерам відмовлятися від водомістких культур перед сезоном харіф. Але цукрова тростина зберігає сильні позиції завдяки гарантованому доходу та інфраструктурі цукрових заводів.
Уряд індійського штату Махараштра посилив передсезонні попередження про ризик посухи та закликав фермерів уникати ранньої сівби й скорочувати частку водомістких культур перед сезоном харіф. Сільськогосподарський департамент рекомендує диверсифікацію посівів, щоб зменшити навантаження на водні ресурси в посушливих районах. Міністр сільського господарства Даттатрай Бхарне при цьому очікує скорочення площі посівів харіф зі 157 lakh hectare торік до 145 lakh hectare цього сезону.
Однак на практиці заклик до диверсифікації стикається зі стійкою економікою цукрової тростини. Голова National Federation of Cooperative Sugar Factories Харшвардхан Патіл заявив, що саме цукровий сектор став опорою сільської економіки, забезпечуючи штату 8 000 crore рупій доходу. За його словами, фермери в різних регіонах, включно з Відарбхою та Маратхвадою, переходять на тростину через фінансову стабільність і гарантоване джерело засобів до існування.
Навіть у найбільш посушливих районах тростина залишається домінуючою культурою там, де є доступ до води. У Солапурі, одному з найуразливіших до посухи регіонів, працює 48 цукрових заводів. У поточному сезоні вони переробили 219 lakh metric tons тростини та виробили 18.87 lakh metric tons цукру. Станом на кінець квітня по всьому штату 207 заводів переробили 1036.29 lakh metric tons тростини та випустили 98.31 lakh metric tons цукру.
Довгострокова статистика також показує, чому політикам так важко змінити структуру посівів. За даними state economic survey, площа під цукровою тростиною зросла з 1.50 lakh hectare у 1960-61 році до 13.73 lakh hectare у 2024-25 році, а після чотирьох поспіль сприятливих мусонів досягла рекордних 16.06 lakh hectare у 2025-26 році. За той самий період площі під менш водомісткими культурами різко скоротилися: джовар зменшився з 62 до 17 lakh hectare, а байра — з 16.35 до 4.4 lakh hectare.
Лідери фермерських організацій стверджують, що адміністративних порад недостатньо, якщо в аграріїв немає економічної альтернативи. Раджу Шетті зі Swabhiman Shetkari Sanghatana заявив, що перехід на інші культури можливий лише за наявності гарантованої винагороди, співставної з fair remuneration price, яка діє для цукрової тростини. Без обов’язкового minimum support price для інших культур, каже він, виробники залишаються вразливими до вимушених продажів за низькими цінами.
Джерела в аграрному департаменті визнають, що попередні кампанії з просування бобових та олійних культур дали лише обмежений результат. Площа під pulses зросла до 49.87 lakh hectare у 2024-25 році, але потім різко впала до 18.85 lakh hectare у 2025-26 році. Це показує, що для реального переходу до менш водомісткої структури посівів Махараштрі потрібні не лише попередження про посуху, а й стійка модель доходів, здатна конкурувати з економікою цукрової тростини.