Південноафриканські зернові фермери попереджають: шок на ринку дизеля та добрив може скоротити виробництво пшениці й кукурудзи
У ПАР стрибок цін на дизель і добрива на тлі кризи в Ормузькій протоці посилює тиск на виробників пшениці та кукурудзи й підвищує ризики продовольчої інфляції.
Фермери в Південній Африці входять у сезон зимової сівби на тлі різкого подорожчання дизеля та перебоїв із постачанням пального, спричинених конфліктом на Близькому Сході. Для комерційного зернового сектору країни це критично: виробництво в ПАР значною мірою залежить від пального й добрив, а зрив постачань у період підготовки до польових робіт загрожує обсягам майбутнього врожаю.
Фермер Россоу Діппенаар, який працює поблизу Рібік-Веста приблизно за 80 кілометрів на північний схід від Кейптауна, повідомив, що для посіву пшениці йому потрібно близько 40 тис. літрів дизеля, але наразі вдалося забезпечити лише близько 6 тис. літрів. За його словами, частина постачальників обмежує продажі, намагаючись уникнути ажіотажного попиту та швидкого вичерпання запасів.
У Grain SA попереджають, що одночасне зростання цін на дизель і добрива стало одним із найсильніших цінових ударів по виробниках за останні роки. Голова організації Річард Кріге заявив, що наслідки для життєздатності господарств і, відповідно, для продовольчої безпеки можуть бути серйозними. Від кінця лютого, коли США та Ізраїль почали удари по Ірану, світові ціни на нафту зросли більш як на 40%, а південноафриканський ранд помітно ослаб.
За попередніми оцінками, квітнева ціна на дизель у країні, яка переглядається щомісяця, може зрости майже на половину. Пальне й добрива формують близько половини виробничих витрат зернових господарств. Багато фермерів уже закупили частину добрив наперед, але очікують, що під час поповнення запасів доведеться платити значно більше.
Під тиском опиняється не лише пшениця. Уже наприкінці березня дизель знадобиться виробникам соняшнику та сої для збирання, у квітні почнуть сівбу фермери, які вирощують пшеницю, ячмінь і канолу, а наприкінці травня стартує збирання кукурудзи у найбільшого експортера цієї культури в Африці. Якщо виробники озимих зернових не побачать достатнього зростання цін на свою продукцію, вони можуть скоротити посівні площі через ризик збитковості.
Поки що ринок зерна не компенсує подорожчання ресурсів. Пшениця на Південноафриканській ф’ючерсній біржі в Йоганнесбурзі від початку війни подорожчала лише на 4,9%, а найліквідніший контракт на кукурудзу зріс на 9,4%. Сильніше зростання цін ударило б по інфляції, адже кукурудзяне борошно і хліб залишаються базовими продуктами харчування, а кукурудза також використовується у годівлі м’ясної худоби та птиці.
Економіст Grain SA Корне Лоу зазначив, що фермери не формують ціни й будуть змушені або поглинати зростання витрат, або відмовлятися від частини виробництва. Уразливість посилює структура імпорту: ПАР після скорочення власних нафтопереробних потужностей імпортує більшість пального і близько 80% із 2 млн тонн добрив, які використовує щороку. Приблизно третина цих поживних речовин надходить із Близького Сходу, тож тривалий збій у регіоні напряму б’є по собівартості південноафриканського рослинництва.