Мікропластик у ґрунті діє як «троянський кінь» для токсинів та патогенів

Широкомасштабний міжнародний дослідницький проєкт, профінансований Європейським Союзом, виявив тривожну закономірність: мікропластик у ґрунті працює за принципом «троянського коня», доставляючи небезпечні забруднювачі, пестициди та бактерії глибоко в агроценози. У межах роботи вчені дослідили 227 сільськогосподарських полів в 11 європейських країнах, і пластикові мікрочастки знайшли абсолютно на кожній ділянці. За словами дослідників, це створює глобальну загрозу для здоров'я ґрунтів, які є основою життя на Землі.

Проєкт, який вже налічує 22 рецензовані наукові публікації, довів, що після потрапляння в землю пластикові фрагменти практично неможливо видалити. Таке забруднення відображає як сучасні агропрактики, так і попереднє землекористування, підтверджуючи надзвичайну стійкість пластику в середовищі. Ба більше, мікрочастки здатні взаємодіяти з іншими сільськогосподарськими стресорами, такими як пестициди та ветеринарні препарати.

У Швейцарії дослідники зафіксували, що поля з найвищим рівнем часточок зносу автомобільних шин водночас містили найбільшу концентрацію інших токсичних хімікатів і металів. На поверхні мікропластику утворюються специфічні мікробні середовища — так звана «пластисфера». На цих ділянках відбувається активна взаємодія між пластиком, мікроорганізмами та агрохімікатами, причому вчені виявили зростання кількості генів стійкості до антибіотиків під впливом пестицидів.

Едоардо Пулізі, професор мікробіології Католицького університету Святого Серця в П'яченці (Італія), пояснив, що чим менші за розміром мікропластичні частки, тим активніше вони адсорбують забруднювачі та ДНК, викликаючи ефект «троянського коня». Це деструктивно впливає на дощових черв'яків та інші ґрунтові організми, порушуючи цикли поживних речовин та функції екосистем.

Проєкт Minagris у співпраці з дослідниками з Університету Глостершира також з'ясував, що мікропластик негативно впливає на рослини. Зокрема, дослідження на салатів показали зменшення площі листків, рівня хлорофілу та біомаси. У поєднанні з посухою ці негативні ефекти значно посилювалися, що вимагає перегляду екологічної політики та запровадження повної прозорості від виробників.