Індонезія стала найбільшим виробником рису в Південно-Східній Азії та вийшла на четверте місце у світі
FAO та індонезійське агентство Bapanas повідомили, що країна стала найбільшим виробником рису в Південно-Східній Азії та посіла четверте місце у світі. Зростання виробництва і запасів посилює позиції Індонезії на регіональному та світовому ринку.
Індонезія отримала нове підтвердження посилення своїх позицій на світовому ринку рису: за даними FAO, на які послалося Національне продовольче агентство Bapanas, країна стала найбільшим виробником рису в Південно-Східній Азії та посіла четверте місце у світі за підсумками 2025 року. У глобальному рейтингу попереду залишаються лише Індія, Китай і Бангладеш.
Голова Bapanas Анді Амран Сулейман заявив, що серед чотирьох найбільших виробників позитивну динаміку виробництва наразі прогнозують лише Китаю та Індонезії. За його словами, якщо порівнювати періоди 2025/2026 та 2024/2025 років, саме Індонезія показала найбільший приріст випуску серед провідних країн-виробників рису.
Оцінка, наведена в матеріалі ANTARA, передбачає збільшення виробництва більш ніж на 4 млн тонн. Для порівняння, приріст в Індії оцінюється у 1,7 млн тонн, у Бразилії — у 1,5 млн тонн, а в Бангладеш — у 1,1 млн тонн. FAO також відзначила не лише зростання врожаю, а й вищі запаси та стабільні ціни виробників.
У червневому випуску Food Outlook організація вказала, що збільшення запасів рису в Індонезії допомагає утримувати глобальні резерви. За оцінкою FAO, світові запаси рису наприкінці сезону 2026/2027 можуть сягнути 213,8 млн тонн, що стане другим за величиною показником за останнє десятиліття. Державні резерви рису CBP, якими керує Bulog, уже перевищують 5 млн тонн.
FAO прогнозує, що перехідні запаси Індонезії становитимуть 7,5 млн тонн у 2025/2026 році та зростуть до 7,8 млн тонн у 2026/2027-му. В уряді вважають, що це посилює перспективи переходу від імпортера до потенційного експортера. Додатковим аргументом є сповільнення рисової інфляції з 1,35% у липні 2025 року до 0,38% у травні 2026-го, тоді як стабільні ціни виробників і далі стимулюють фермерів обирати рис замість інших культур.