Фермери Британської Колумбії зазнають величезних збитків через історичну посуху

Ситуація в сільському господарстві південної частини Британської Колумбії досягла критичної позначки через аномально спекотне літо та відсутність опадів. У той час як лісові пожежі привертають увагу громадськості, фермери регіону борються з наслідками історичної посухи, яка призвела до майже повного виснаження джерел води для зрошення. Рівні посухи в регіонах Томпсон-Оканаган оцінюються як 4 або 5 — найвищі показники, що означає надзвичайну нестачу водних ресурсів.

Фермерські господарства змушені приймати вкрай важкі рішення. На фермі Zelaney Farms у Колдстрімі через обмеження на зрошення, що діють із червня, власники готуються пожертвувати значною частиною овочевих культур, оскільки надії на дощ у середині серпня не виправдалися. Аналогічна ситуація склалася в Coldstream Ranch, де розподіл води було скорочено на 70 відсотків. За словами керівника тваринницького підрозділу Ніка Бапті, підприємство, що утримує 1800 голів великої рогатої худоби, зіткнулося з нестачею кормової кукурудзи та сіна, через що збитки на закупівлю кормів можуть сягнути пів мільйона доларів.

Вчена-гідролог Анна Ворвік Сірс зазначає, що поточні умови є найекстремальнішими з початку ведення записів у 1925 році. За її словами, проблема ускладнюється тим, що регіон майже повністю залежить від штучного зрошення, а відсутність достатньої кількості снігу минулої зими призвела до того, що гірські водосховища не наповнилися. Навіть великі озера, такі як Каламалка та Оканаган, досягли історично низьких рівнів води.

У Камлупсі ситуація також залишається напруженою. Тед Блеквелл, власник молочної ферми, повідомив, що його джерела води, включаючи Кемпбелл-Крік, пересохли, залишивши без поливу 120 гектарів угідь. За оцінками Блеквелла, загальні фінансові втрати 130 ліцензіатів, що користуються цим струмком, перевищать 1 мільйон доларів, з яких 400 тисяч доларів складуть витрати на корми. Багатьом фермерам доводиться підвозити воду навіть для напування худоби на пасовищах.

Експерти підкреслюють, що нинішні кліматичні зміни вимагають системних рішень. Нік Бапті вважає за необхідне розширювати інфраструктуру зберігання води, хоча визнає, що без зимових снігопадів навіть нові ємності будуть марними. Анна Ворвік Сірс наполягає на необхідності довгострокового планування та адаптації до змін клімату, щоб не обмежуватися лише екстреними заходами з ліквідації наслідків, коли збитки вже завдані.