Сапотові
Родина Сапотові (Sapotaceae) — це група тропічних деревних рослин, що мають значну господарську цінність. До цієї родини належать багато відомих видів, які вирощують заради поживних плодів, цінних олій, що містяться в насінні, та технічного латексу, який широко використовується в промисловості.
Найбільші розділи
Вміст розділу
Мімусопс максімус
Mimusops maxima
Мімусопс оберненояйцеподібний
Mimusops obovata
Мімусопс туполистий
Mimusops obtusifolia
Мімусопс цейлонський
Mimusops zeyheri
Мімусопс шкірястий
Mimusops coriacea
Німейєра
Niemeyera
2 позиції
Нортія
Northia
1 позиція
Пайєна
Payena
6 позицій
Палаквіум
Palaquium
1 позиція
Палаквіум амбоїнський
Palaquium amboinense
Палаквіум Беккарі
Palaquium beccarianum
Палаквіум вальсуріфоліум
Palaquium walsurifolium
Палаквіум гександрум
Palaquium hexandrum
Палаквіум дзьобоподібний
Palaquium rostratum
Палаквіум дрібнолистий
Palaquium microphyllum
Палаквіум дуболистий
Palaquium quercifolium
Палаквіум еліптичний
Palaquium ellipticum
Палаквіум жорстковолосистий
Palaquium hispidum
Палаквіум зворотнояйцеподібний
Palaquium obovatum
Палаквіум зірчастий
Palaquium stellatum
Палаквіум імпрессіонервіум
Palaquium impressionervium
Палаквіум іржаво-бурий
Palaquium rubiginosum
Палаквіум калофіллум
Palaquium calophyllum
Палаквіум королеви гір
Palaquium regina-montium
Палаквіум ксантохімум
Palaquium xanthochymum
Палаквіум левіфоліум
Palaquium laevifolium
Палаквіум леокарпум
Palaquium leiocarpum
Палаквіум лузонський
Palaquium luzoniense
Палаквіум Майнга
Palaquium maingayi
Палаквіум суматранський
Palaquium sumatranum
Палаквіум Твейтса
Palaquium thwaitesii
Палаквіум туполистий
Palaquium obtusifolium
Палаквіум фіджійський
Palaquium fidjiense
Палаквіум Хорні
Palaquium hornei
Палаквіум цейлонський
Palaquium zeylanicum
Палаквіум черешковий
Palaquium petiolare
Палакіум Бурка
Palaquium burckii
Палакіум малоквітковий
Palaquium pauciflorum
Палакіум семарам
Palaquium semaram
Палакіум філіппінський
Palaquium philippense
Пікнандра
Pycnandra
1 позиція
Планхонелла
Planchonella
14 позицій
Планшонелла
Planchonella Pierre
1 позиція
Плейолума
Pleioluma
3 позиції
Прадозія
Pradosia
2 позиції
Путерія Адольфа-Фрідріха
Pouteria adolfi-friederici
Путерія багатоквіткова
Pouteria multiflora
Путерія бліда
Pouteria pallida
Путерія бутирокарпа
Pouteria butyrocarpa
Путерія великолиста
Pouteria macrophylla
Путерія верболиста
Pouteria salicifolia
Путерія вільхолиста
Pouteria alnifolia
Путерія Гарднера
Pouteria gardneriana
Путерія гвіанська
Pouteria guianensis
Путерія грандіс
Pouteria grandis
Путерія зелена
Pouteria viridis
Путерія ізабальська
Pouteria izabalensis
Путерія кампечійська
Pouteria campechiana
Путерія клубочкова
Pouteria glomerata
Путерія найвища
Pouteria altissima
Сапотові
Ці рослини походять із тропічних регіонів Азії, Африки та Америки. Ареал їхнього розповсюдження обмежений територіями з тропічним та субтропічним кліматом, де немає різких перепадів температур. У промисловому землеробстві їх вирощують на плантаціях, розташованих у зонах з високою вологістю та стабільною температурою протягом усього року.
Ботанічні особливості родини включають наявність млечного соку в тканинах та прості цілісні листки. Плоди сапотових — це переважно соковиті ягоди з міцною шкіркою, всередині яких міститься насіння. Вони є цінним джерелом харчування завдяки високому вмісту цукрів, білків та корисних жирних кислот, що робить їх популярними у світовій кулінарії.
Агротехніка сапотових передбачає вибір ділянок із родючим суглинистим ґрунтом, який добре утримує вологу, але не допускає застою води. Важливим етапом догляду є періодичне внесення органіки та мінеральних добрив, а також регулярна обрізка для стимуляції росту бокових пагонів та збільшення врожайності, що дозволяє отримати якісніші плоди.
- Контроль рівня вологості ґрунту.
- Профілактична боротьба зі шкідниками (щитівки, попелиця).
- Захист від грибкових інфекцій у період дощів.
- Регулярне внесення азотно-калійних добрив.
Основними загрозами для плантацій є шкідливі комахи та фітопатогенні гриби, що вражають плоди та листя. Боротьба з ними потребує інтегрованого підходу, включаючи використання біологічних методів захисту та дотримання карантинних заходів, що дозволяє мінімізувати втрати врожаю та забезпечити екологічну безпеку продукції.