Сарраценієві
Сарраценієві (Sarraceniaceae) — це родина комахоїдних рослин, які в сучасній агрокультурі займають нішу екзотичних декоративних культур. Завдяки своїй здатності до поглинання білків тваринного походження, вони є біологічно унікальними об'єктами, що потребують особливого підходу при вирощуванні в контрольованому середовищі.
Вміст розділу
Геліамфора
Heliamphora
1 позиція
Дарлінгтонія
Darlingtonia
1 позиція
Сарраценія
Sarracenia L.
2 позиції
Сарраценія алабамська
Sarracenia alabamensis
Сарраценія білолиста
Sarracenia leucophylla
Сарраценія гібридна
Sarracenia hybrids
Сарраценія гірська
Sarracenia oreophila
Сарраценія Джонса
Sarracenia jonesii
Сарраценія жовта
Sarracenia flava
Сарраценія Катсбі
Sarracenia catesbaei
Сарраценія крилата
Sarracenia alata
Сарраценія мала
Sarracenia minor
Сарраценія Мітчелла
Sarracenia mitchelliana
Сарраценія папугова
Sarracenia psittacina
Сарраценія Ріда
Sarracenia readei
Сарраценія Стівенса
Sarracenia stevensii
Сарраценія червона
Sarracenia rubra
Сарраценієві
Походження цієї культури пов'язане з вологими та кислими ґрунтами Північної та Південної Америки. Ареал вирощування в культурі обмежений теплицями та оранжереями, де можна створити стабільний мікроклімат, що імітує природні умови болотистих місцевостей, необхідні для нормального розвитку рослини.
Ботанічні особливості полягають у наявності специфічних листків-пасток у формі глечиків, які мають яскраву пігментацію для приваблення комах. Коренева система дуже чутлива до якості води, тому агротехнічний процес передбачає суворий контроль хімічного складу середовища, виключаючи будь-яке потрапляння мінеральних солей.
До вимог агротехніки належить використання спеціалізованого субстрату з верхового торфу без домішок добрив, оскільки корені рослини негативно реагують на надлишок поживних речовин. Важливим елементом технології є забезпечення тривалого періоду спокою в зимові місяці при знижених температурах для стимуляції подальшого цвітіння та розмноження.
Господарське використання обмежене роздрібним ринком декоративних рослин та реалізацією через спеціалізовані садові центри. Основними загрозами для культури є фітопатогенні гриби, що розвиваються при застої повітря, а серед шкідників найбільшу шкоду завдають попелиця та борошнистий червець, які можуть швидко знищити частину кувшинів.