Пікнандра

Культура вимагає стабільних тропічних температур, які не опускаються нижче певних критичних відміток, оскільки рослина не має морозостійкості.

Оптимальні ґрунти для пікнандри мають бути легкими, з гарним дренажем, оскільки застій води швидко призводить до розвитку кореневих захворювань.

В агротехнічному плані важливо забезпечити стабільну вологість ґрунту без перезволоження, а також розсіяне світло, оскільки пряме сонячне проміння може пошкодити листя.

Через рідкісність багатьох видів пікнандри, їх вирощування найчастіше відбувається у ботанічних садах або спеціалізованих розплідниках для збереження генофонду.

Основними загрозами для виживання диких популяцій пікнандри є деградація середовища існування та антропогенне навантаження.

Рослини в культурі можуть потерпати від грибкових інфекцій, що виникають через порушення режиму поливу або погану вентиляцію приміщень.

Серед шкідників особливу небезпеку становлять сисні комахи, такі як павутинні кліщі, що активно розмножуються у теплому та сухому повітрі.

Фітосанітарний контроль включає регулярні огляди листя на предмет появи плям, що свідчать про розвиток патогенних мікроорганізмів.

Використання хімічних засобів захисту має бути обмеженим через високу чутливість багатьох видів роду до агресивних компонентів пестицидів.