Стрига шорстка

Рослина належить до родини Заразихові (Orobanchaceae) і має унікальну здатність до виживання завдяки паразитизму на коренях злаків.

Життєвий цикл стриги починається з проростання насіння під дією стріголактонів, які виділяються кореневою системою культурних рослин-господарів.

Цей процес відбувається переважно в умовах тропічного та субтропічного клімату, де паразит має оптимальні температурні умови для розвитку.

Висока репродуктивна здатність однієї особини дозволяє викидати десятки тисяч насінин, які можуть зберігати життєздатність у ґрунті до десяти років.

Рослина віддає перевагу легким за механічним складом ґрунтам, що сприяє кращому пересуванню кореневих відростків паразита до джерел живлення.

Для активної вегетації стрига потребує високих температур, тому її ареал переважно зосереджений у країнах Африки на південь від Сахари.

Рівень вологості ґрунту має вирішальне значення в початковій фазі проростання насіння паразита, хоча зрілі рослини досить стійкі до посухи.

Ефективність паразитування значно зростає при виснаженні ґрунту та низькому рівні внесення мінеральних добрив, що послаблює господарів.

Ботанічні особливості включають наявність гаусторій — спеціалізованих органів, за допомогою яких стрига проникає у ксилему та флоему культурних злаків.

Стрига шорстка викликає критичне пригнічення росту господарів ще до того, як паразит стає помітним на поверхні ґрунту.

Зовнішні ознаки ураження включають передчасне в'янення листя, затримку в розвитку стебла та значне зниження маси зерна під час дозрівання.

Основні методи запобігання поширенню базуються на використанні стійких сортів та застосуванні стратегії «суїцидального проростання» насіння.

Застосування органічних добрив та правильна сівозміна з культурами, що не є господарями стриги, дозволяють значно зменшити насіннєвий банк бур'яну.

• Видалення рослин до початку цвітіння.
• Використання гербіцидів вибіркової дії.
• Впровадження інтегрованих систем захисту рослин.