Довідник · Культури

Селерові

Селера (Apium graveolens) — це широко відома сільськогосподарська культура з родини Окружкові, або Зонтичні (Apiaceae). Рослина представлена трьома основними формами: листковою, черешковою та кореневою. Кожен підвид має свої морфологічні особливості, але всі вони об'єднані спільними вимогами до родючості ґрунту та вологозабезпечення.

517 розділів

Вміст розділу

Миколайчики лузулолисті Eryngium luzulifolium Миколайчики мінливолисті Eryngium variifolium Миколайчики овечі Eryngium ovinum Миколайчики Олівера Eryngium oliverianum Миколайчики остисті Eryngium aristulatum Миколайчики падуболисті Eryngium ilicifolium Миколайчики польові Eryngium campestre Миколайчики приземкуваті Eryngium humile Миколайчики пристис Eryngium pristis Миколайчики розлогі Eryngium diffusum Миколайчики розлогі Eryngium expansum Миколайчики розчепірені Eryngium divaricatum Миколайчики розширені Eryngium dilatatum Миколайчики рясноквіткові Eryngium floribundum Миколайчики серповидні Eryngium falcatum Миколайчики серполистні Eryngium falcifolium Миколайчики ситникові Eryngium junceum Миколайчики скупчені Eryngium glomeratum Миколайчики Сміта Eryngium smithii Миколайчики тонкі Eryngium tenue Миколайчики тригранні Eryngium triquetrum Миколайчики триколючкові Eryngium tricuspidatum Миколайчики Шевальє Eryngium chevalieri Миколайчики щетинисті Eryngium horridum Микоринго крохітний Eryngium pusillum Миррис запашний Myrrhis 1 позиція Модесциадіум Modesciadium 1 позиція Молопоспермум пелопонеський Molopospermum peloponnesiacum Морква Daucus L. 1 позиція Морква азорська Daucus azoricus Морква Бротеру Daucus broteri Морква гірська Daucus montanus Морква гола Daucus glaber Морква Дюрі Daucus durieua Морква золотиста Daucus aureus Морква йорданська Daucus jordanicus Морква колюча Daucus muricatus Морква мала Daucus minusculus Морква низька Daucus pumilus Морква оманлива Daucus decipiens Морква плямиста Daucus guttatus Морква посівна Daucus edulis Морква Руї Daucus rouyi Морква сахарська Daucus sahariensis Морква чорноквіткова Daucus melananthus Морква щетинолиста Daucus setifolius Морковник Silaum 2 позиції Музінеон Musineon 1 позиція Муреція жовта Elaeosticta lutea Мутелліна Mutellina 2 позиції Науфрага балеарська Naufraga balearica Низкозонтичник Chamaesciadium 1 позиція Обманчивоплідник Sphallerocarpus 1 позиція Оліверія Oliveria 1 позиція Омежник Oenanthe 1 позиція Омежник банатський Oenanthe banatica Омежник бедреницеподібний Oenanthe pimpinelloides Омежник водяний Oenanthe aquatica Омежник горичниколистий Oenanthe peucedanifolia Омежник кулястий Oenanthe globulosa

Селерові

Первинний ареал походження селери охоплює країни Середземномор'я, проте завдяки селекції культуру вдалося адаптувати до вирощування у різних кліматичних поясах. Селера є досить холодостійкою, тому її успішно вирощують як у відкритому ґрунті, так і в умовах закритого ґрунту для отримання ранньої продукції.

З ботанічної точки зору селера є дворічною культурою. У перший рік формується розетка листя та товарна частина (корінь або черешки), а на другий рік рослина викидає квітконосне стебло з характерними для родини зонтичними суцвіттями. Для високої врожайності культурі необхідні достатньо освітлені ділянки з родючим, добре структурованим ґрунтом.

Технологія вирощування передбачає обов'язковий розсадний метод через тривалий період вегетації. Догляд за насадженнями включає регулярні поливи, оскільки селера надзвичайно чутлива до дефіциту вологи, а також внесення збалансованих добрив. Особливу увагу слід приділяти боротьбі з бур'янами, особливо на початкових стадіях розвитку культури.

  • Вибір сортів залежно від типу ґрунту та регіону.
  • Загартовування розсади перед висадкою в ґрунт.
  • Контроль щільності посадки для запобігання хвороб.
  • Своєчасне прибирання врожаю для збереження товарного вигляду.

Господарське використання селери дуже широке — від вживання у свіжому вигляді до використання в консервній промисловості. Серед основних хвороб варто виділити септоріоз листя та гнилі коренеплодів, а серед шкідників — селерову муху та павутинного кліща. Застосування інтегрованих систем захисту дозволяє мінімізувати втрати та отримати екологічно чистий врожай.