Морква Бротеру

Морква Бротеру (Daucus broteri) є представником родини Селерові (Apiaceae). Це дика рослина, яка генетично споріднена зі звичайною морквою, але в агрономічному розумінні вона не вважається промисловою сільськогосподарською культурою.

Природний ареал цього виду зосереджений у південно-західній Європі. Найбільш розповсюджена ця рослина на Піренейському півострові, зокрема в Іспанії та Португалії, де вона зростає як елемент місцевої флори на відкритих ділянках.

Морфологічно рослина має типову будову для роду морква: розсічене листя та білі квітки, зібрані в складні зонтики. Її коренева система розвинена добре, проте головний корінь залишається тонким і твердим, не накопичуючи поживних речовин, як у сортової моркови.

Для успішного росту Daucus broteri потребує специфічних екологічних умов, а саме великої кількості сонячного світла та помірно зволожених ґрунтів із високим вмістом кальцію. Вона стійка до високих температур повітря.

Використання цієї рослини обмежене науковими дослідженнями. Вона не вирощується для отримання врожаю, проте цінується ботаніками як компонент природного біорізноманіття регіону та ресурс для вивчення генетичної спадковості моркви.