Смугаста мозаїка кукурудзи
Mastrevirus striatis
Головною ознакою хвороби є поява вузьких хлоротичних смуг на листках, які йдуть паралельно жилкам. З часом ці смуги розширюються, створюючи мозаїчний візерунок на всій листковій поверхні.
Вміст розділу
Смугаста мозаїка кукурудзи
Рослини, що були інфіковані на ранніх етапах, демонструють виражену карликовість. Стебла стають тоншими, а міжвузля — вкороченими, що призводить до загального відставання в розвитку.
Пошкоджені рослини мають проблеми з формуванням генеративних органів. Волоті часто деформовані або зовсім не розвиваються, через що запилення стає неможливим.
Качани на уражених рослинах формуються дрібними, недорозвиненими, з нерівномірним розташуванням зерен. У багатьох випадках качани можуть зовсім не утворюватися.
Листя хворих рослин втрачає тургор, стає крихким, жовтіє або біліє. При сильному ураженні спостерігається некроз тканин і передчасне відмирання всієї надземної частини.
Збудником захворювання є вірус смугастої мозаїки кукурудзи (Maize streak virus), що належить до родини Geminiviridae. Це вірус з одноланцюговою ДНК.
Вірус не передається механічним шляхом під час догляду за рослинами або через насіння. Його поширення повністю залежить від біологічного вектору — комах.
Основним переносником є цикадки роду Cicadulina. Вони отримують вірус, живлячись соком хворої рослини, і стають здатними заражати здорові посіви протягом тривалого часу.
Вірус циркулює в організмі комахи, що дозволяє їм переносити інфекцію на значні відстані під час міграцій. Це робить хворобу важкоконтрольованою в регіонах з високою чисельністю переносника.
Коло вірусних хазяїв включає не лише кукурудзу, а й багато інших злаків. Дикорослі та культурні види рослин виступають як постійне джерело інфекції в агроценозі.
Розвиток епіфітотій тісно пов'язаний з погодними умовами, що сприяють розмноженню та активності цикадок. Суха та тепла погода є найбільш сприятливою.
Наявність джерел інфекції у вигляді багаторічних злакових бур'янів або ранніх посівів кукурудзи створює сприятливе середовище для швидкого поширення вірусу.
Ранній посів кукурудзи може бути одним з методів уникнення пікового навантаження вірусом, оскільки молоді рослини стають більш вразливими до інфекції саме у фазах активного росту.
Температурні умови впливають на швидкість реплікації вірусу всередині рослин. Вищі температури зазвичай прискорюють прояв симптомів мозаїки.
Поширення комах-переносників залежить від загального стану полів. Забур'яненість посівів створює комфортні умови для їх перезимівлі та розмноження.
Головна шкода від хвороби полягає у зниженні інтенсивності фотосинтезу. Це призводить до порушення обміну речовин і суттєвої втрати продуктивності рослин.
Втрати врожаю можуть сягати критичних позначок, особливо при ранньому зараженні. У деяких випадках недобір зерна становить більше половини від очікуваного врожаю.
Якість зерна погіршується: воно стає дрібним, з низьким вмістом крохмалю та інших поживних речовин, що знижує його товарну цінність.
Хвороба послаблює імунітет рослин, роблячи їх вразливими до вторинних патогенів — грибків та бактерій, що викликають гнилі стебла та качанів.
Посіви з високим відсотком ураження нерівномірні, що значно ускладнює збирання врожаю та призводить до додаткових втрат через полягання стебел.
Найефективніший захід захисту — використання стійких гібридів кукурудзи, що дозволяє мінімізувати вплив вірусу навіть при високій концентрації переносників.
Боротьба з бур'янами є обов'язковою, оскільки вони є резерваторами вірусу в міжсезоння. Регулярна обробка країв полів суттєво зменшує інфекційний фон.
Застосування інсектицидів для контролю популяції цикадок має бути спрямоване на найбільш вразливі фази росту кукурудзи — від сходів до 6-8 листків.
Дотримання просторової ізоляції між полями різних строків посіву дозволяє розірвати ланцюг передачі вірусу від старіших посівів до нових.
- Регулярний моніторинг чисельності цикадок на полі.
- Використання насіння, протруєного системними препаратами для захисту сходів.
- Дотримання сівозміни з метою очищення полів від падалиці.
- Використання жовтих клейових пасток для прогнозування активності переносників.