Смугаста мозаїка кукурудзи
Довідник · Хвороби

Смугаста мозаїка кукурудзи

Mastrevirus striatis

Головною ознакою хвороби є поява вузьких хлоротичних смуг на листках, які йдуть паралельно жилкам. З часом ці смуги розширюються, створюючи мозаїчний візерунок на всій листковій поверхні.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Смугаста мозаїка кукурудзи

Рослини, що були інфіковані на ранніх етапах, демонструють виражену карликовість. Стебла стають тоншими, а міжвузля — вкороченими, що призводить до загального відставання в розвитку.

Пошкоджені рослини мають проблеми з формуванням генеративних органів. Волоті часто деформовані або зовсім не розвиваються, через що запилення стає неможливим.

Качани на уражених рослинах формуються дрібними, недорозвиненими, з нерівномірним розташуванням зерен. У багатьох випадках качани можуть зовсім не утворюватися.

Листя хворих рослин втрачає тургор, стає крихким, жовтіє або біліє. При сильному ураженні спостерігається некроз тканин і передчасне відмирання всієї надземної частини.

Збудником захворювання є вірус смугастої мозаїки кукурудзи (Maize streak virus), що належить до родини Geminiviridae. Це вірус з одноланцюговою ДНК.

Вірус не передається механічним шляхом під час догляду за рослинами або через насіння. Його поширення повністю залежить від біологічного вектору — комах.

Основним переносником є цикадки роду Cicadulina. Вони отримують вірус, живлячись соком хворої рослини, і стають здатними заражати здорові посіви протягом тривалого часу.

Вірус циркулює в організмі комахи, що дозволяє їм переносити інфекцію на значні відстані під час міграцій. Це робить хворобу важкоконтрольованою в регіонах з високою чисельністю переносника.

Коло вірусних хазяїв включає не лише кукурудзу, а й багато інших злаків. Дикорослі та культурні види рослин виступають як постійне джерело інфекції в агроценозі.

Розвиток епіфітотій тісно пов'язаний з погодними умовами, що сприяють розмноженню та активності цикадок. Суха та тепла погода є найбільш сприятливою.

Наявність джерел інфекції у вигляді багаторічних злакових бур'янів або ранніх посівів кукурудзи створює сприятливе середовище для швидкого поширення вірусу.

Ранній посів кукурудзи може бути одним з методів уникнення пікового навантаження вірусом, оскільки молоді рослини стають більш вразливими до інфекції саме у фазах активного росту.

Температурні умови впливають на швидкість реплікації вірусу всередині рослин. Вищі температури зазвичай прискорюють прояв симптомів мозаїки.

Поширення комах-переносників залежить від загального стану полів. Забур'яненість посівів створює комфортні умови для їх перезимівлі та розмноження.

Головна шкода від хвороби полягає у зниженні інтенсивності фотосинтезу. Це призводить до порушення обміну речовин і суттєвої втрати продуктивності рослин.

Втрати врожаю можуть сягати критичних позначок, особливо при ранньому зараженні. У деяких випадках недобір зерна становить більше половини від очікуваного врожаю.

Якість зерна погіршується: воно стає дрібним, з низьким вмістом крохмалю та інших поживних речовин, що знижує його товарну цінність.

Хвороба послаблює імунітет рослин, роблячи їх вразливими до вторинних патогенів — грибків та бактерій, що викликають гнилі стебла та качанів.

Посіви з високим відсотком ураження нерівномірні, що значно ускладнює збирання врожаю та призводить до додаткових втрат через полягання стебел.

Найефективніший захід захисту — використання стійких гібридів кукурудзи, що дозволяє мінімізувати вплив вірусу навіть при високій концентрації переносників.

Боротьба з бур'янами є обов'язковою, оскільки вони є резерваторами вірусу в міжсезоння. Регулярна обробка країв полів суттєво зменшує інфекційний фон.

Застосування інсектицидів для контролю популяції цикадок має бути спрямоване на найбільш вразливі фази росту кукурудзи — від сходів до 6-8 листків.

Дотримання просторової ізоляції між полями різних строків посіву дозволяє розірвати ланцюг передачі вірусу від старіших посівів до нових.

  • Регулярний моніторинг чисельності цикадок на полі.
  • Використання насіння, протруєного системними препаратами для захисту сходів.
  • Дотримання сівозміни з метою очищення полів від падалиці.
  • Використання жовтих клейових пасток для прогнозування активності переносників.