Смугаста мозаїка пшениці

Ознаки хвороби проявляються рано навесні, після виходу рослин зі стану зимового спокою. Характерною рисою є поява смуг на листках.

Листя вкривається хлоротичними смугами світло-зеленого або яскраво-жовтого кольору, які тягнуться вздовж жилок, що є діагностичною ознакою.

Рослини, уражені смугастою мозаїкою, суттєво відстають у рості та розвитку. Спостерігається явище надмірного, але неефективного кущіння рослин.

При нижчих температурах навесні симптоми виражені чітко. Зі встановленням тепла нові листки можуть мати менш помітні ознаки інфекції.

Ураження на полі виглядає як окремі вогнища, зазвичай у понижених місцях рельєфу, де ґрунт утримує більше вологи.

Збудником захворювання є Soil-borne wheat mosaic virus (SBWMV), що належить до роду Furovirus. Це ґрунтовий вірус, що паразитує на зернових культурах.

Головним вектором вірусу виступає ґрунтовий облігатний паразит Polymyxa graminis. Він слугує резервуаром для вірусних частинок у ґрунті.

Вірус надзвичайно витривалий і зберігається в спорах Polymyxa graminis протягом багатьох років, чекаючи на сприятливі умови для інфікування.

Основною культурою, що уражається, є озима пшениця. Також вірус може вражати озимий ячмінь, жито та окремі види злакових бур'янів.

Поширення хвороби відбувається через перенесення зараженого ґрунту разом із залишками рослин, частинами техніки або під час танення снігу та інтенсивних опадів.

Розвиток вірусу безпосередньо залежить від життєвого циклу Polymyxa graminis. Для його активності необхідна висока вологість ґрунту, що часто спостерігається восени.

Температурний діапазон від 10 до 15 градусів Цельсия є найбільш сприятливим для проникнення вірусу в кореневу систему пшениці.

Важкі за механічним складом ґрунти, схильні до перезволоження, створюють ідеальне середовище для швидкого розмноження та поширення вірусу.

Тривале вирощування чутливих сортів пшениці без дотримання сівозміни призводить до накопичення високого рівня інфекції у ґрунтовому профілі.

Ранні посіви озимих часто піддаються сильнішому ураженню, оскільки молоді сходи стикаються з оптимальними умовами для інфікування в осінній період.

Головна шкода від смугастої мозаїки полягає у суттєвому падінні врожайності. Рослини формують меншу кількість продуктивних стебел та дрібне зерно.

Втрати врожаю в осередках масового ураження можуть коливатися від 10 до 50 відсотків залежно від сорту та погодних умов сезону.

Вірус суттєво знижує зимостійкість посівів, через що уражені рослини частіше гинуть під час несприятливих зимових періодів.

Якість зерна погіршується: падає натура, вміст білка та клейковини, що робить продукт непридатним для високоякісного борошномельного виробництва.

Ослаблені вірусом посіви стають сприятливими для розвитку інших хвороб, що створює додаткове навантаження на фітосанітарний стан поля.

Найефективніший захід захисту — впровадження у виробництво стійких сортів. Селекція ведеться саме на несприйнятливість до вірусного ураження.

Дотримання сівозмін хоча б частково зменшує інфекційний тиск у ґрунті, хоча повністю позбутися вірусу таким чином складно.

Коригування термінів сівби дозволяє уникнути збігу етапів проростання насіння з піком активності вектора хвороби.

Суворий контроль за чистотою агротехніки при переході між полями запобігає перенесенню спор з інфікованого ґрунту на чисті ділянки.

• Використання лише здорового, сертифікованого насіннєвого матеріалу.
• Уникнення вирощування пшениці на ділянках із постійним перезволоженням.
• Покращення аерації та дренажних властивостей ґрунту.