Трематосферієві

Збудники цієї групи є переважно сапротрофами, але за певних умов можуть переходити до паразитичного способу живлення.

Гриби формують плодові тіла — перитеції, які занурені в субстрат та мають виражене отвірне спороношення.

Біохімічна активність патогенів спрямована на розщеплення складних полімерів, зокрема лігніну, що руйнує структуру деревини.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з вологістю середовища, що дозволяє спорам активно розповсюджуватися в лісових екосистемах.

Візуальні ознаки ураження проявляються у вигляді дрібних чорних крапок на корі, що є виходами спор гриба.

Спостерігається зміна кольору уражених ділянок кори на більш темні, часто бурі або чорні відтінки.

Тканини в місцях поширення гриба стають пухкими, втрачають свою еластичність та починають відшаровуватися.

Поширення хвороби часто супроводжується появою поздовжніх тріщин, через які проникають інші вторинні інфекції.

На ранніх стадіях симптоми майже непомітні, проте з часом область некрозу помітно збільшується за площею.

Розвиток грибів активізується за умов високої вологості повітря, особливо під час затяжних дощів у весняний період.

Механічні пошкодження кори після сильних вітрів або граду створюють ідеальні ворота для проникнення міцелію.

Недостатня вентиляція в насадженнях та занадто щільна посадка сприяють накопиченню вологи, що стимулює ріст грибниці.

Відсутність догляду за садом, зокрема наявність сухостою, сприяє накопиченню великої кількості інокуляту гриба.

Оптимальні температурні умови для розвитку збудників знаходяться у межах 18–22 градусів тепла.

Головна шкода полягає у виснаженні фізіологічних ресурсів дерева через руйнування його захисного шару — кори.

Хвороба призводить до передчасного відмирання гілок, що суттєво зменшує загальну площу фотосинтезуючої поверхні.

При сильному ураженні дерево втрачає стійкість до стресових факторів, таких як низькі температури або посуха.

У промисловому садівництві це веде до зниження якості та кількості врожаю через ослаблення загального метаболізму дерева.

Тривале перебування гриба на рослині провокує розвиток складних комплексних захворювань, що важко піддаються лікуванню.

Обов'язковим заходом є видалення всіх хворих гілок із подальшим їх спалюванням для запобігання поширенню спор.

Обробка зрізів садовим варом або антисептичними розчинами на основі міді допомагає зупинити розвиток міцелію.

Проведення регулярних профілактичних обприскувань фунгіцидами широкого спектра дії в осінній період.

Важливо забезпечити достатній рівень аерації в кроні шляхом проведення правильного обрізання дерев.

Підживлення мінеральними добривами підвищує опірність рослин до грибкових інфекцій протягом сезону.