Тремела оранжево-біла

Основним симптомом є поява яскравих оранжевих або золотистих наростів на стовбурі та великих гілках. Вони мають виразну драглисту консистенцію, що стає більш помітною після дощів.

Уражена ділянка кори з часом стає крихкою та м'якою. Можна спостерігати відшарування кори від деревини, що свідчить про глибоке проникнення грибниці в тканини рослини.

Дерева, уражені цим грибом, часто демонструють ознаки пригнічення крони. Листя може передчасно жовтіти, а річний приріст пагонів суттєво сповільнюється.

На пізніх стадіях інфекції всередині деревини утворюються зони гниття, які послаблюють структуру стовбура. Це робить дерево вразливим до сильних поривів вітру.

• Поява драглистих оранжевих утворень.
• Відшарування та розм'якшення кори.
• Поступове всихання окремих гілок.
• Зниження інтенсивності цвітіння та плодоношення.

Збудником цієї хвороби є гриб-паразит Tremella aurantialba, який належить до відділу базидіоміцетів. Цей гриб відомий своєю специфічною мікофільною природою, часто розвиваючись на інших грибах-ксилотрофах.

Гриб функціонує як паразит, що живиться за рахунок інших дереворуйнівних організмів. Його тіло складається з яскраво-оранжевих драглистих утворень, які часто привертають увагу садівників.

Тип ураження класифікується як сапротрофно-паразитарний, оскільки гриб активно руйнує клітинні стінки деревини, використовуючи їх як джерело енергії та поживних речовин.

Він поширюється за допомогою спор, які легко переносяться вітром або краплями дощу. Велика кількість вологи є критичним фактором для швидкого поширення та проростання спор.

На біологічному рівні гриб демонструє високу адаптивність до різних типів листяних дерев, особливо тих, що мають ослаблений імунітет внаслідок погодних стресів.

Розвиток гриба відбувається у періоди високої вологості повітря. Тумани, тривалі дощі та надмірне зволоження є ідеальним середовищем для активізації життєдіяльності Tremella aurantialba.

Гриб надає перевагу затіненим ділянкам саду, де циркуляція повітря обмежена. В таких умовах волога не випаровується вчасно, дозволяючи грибниці швидко колонізувати нові ділянки дерева.

Механічні пошкодження стовбура, такі як подряпини, зрізи або морозобоїни, є основними точками входу для інфекції. Гриб легко проникає через відкриті рани.

Наявність інших патогенних грибів на стовбурі створює сприятливий симбіоз або умови для паразитизму, що значно прискорює процес руйнування деревини.

Найбільш активний період росту спостерігається при температурі повітря від +15 до +22 градусів Цельсія, що зазвичай відповідає весняному та осінньому сезонам.

Основна небезпека полягає у втраті механічної стійкості дерева. Гниття внутрішніх частин стовбура може призвести до раптового перелому дерева під час штормової погоди.

Гриб порушує провідну систему рослини, що перешкоджає нормальному руху поживних речовин від коріння до листків. Це призводить до загального виснаження та поступової загибелі рослини.

Наявність інфекції в саду перетворює дерево на постійне джерело спор, які можуть поширюватися на інші здорові екземпляри. Це створює загрозу для всієї площі насаджень.

Зменшення якості деревини робить дерево непридатним для використання, а також знижує його декоративну цінність, якщо йдеться про садово-паркові культури.

Економічні втрати пов'язані з необхідністю дорогого лікування або повного видалення заражених дерев, що особливо критично у промисловому садівництві.

Головною мірою контролю є дотримання високого рівня агротехніки. Санітарна обрізка та видалення всіх мертвих частин дерева дозволяють знизити ризик виникнення захворювання.

При виявленні гриба необхідно видалити уражену тканину до здорової деревини. Весь інструментарій повинен бути продезінфікований після кожної операції, щоб уникнути перенесення спор.

Після очищення рани її необхідно обробити антисептичними засобами та захистити садовим варом. Це перешкоджає повторному потраплянню вологи та інфекції.

Профілактичне обприскування фунгицидами, що містять мідь, допомагає створити бар'єр на поверхні кори та запобігти проростанню спор гриба у дощові сезони.

Підтримка загального імунітету дерева через правильне підживлення та полив є найкращою стратегією захисту. Здорові дерева здатні краще протистояти проникненню будь-яких патогенів.