Тіелавіопсис

Гриб вражає кореневу систему багатьох сільськогосподарських культур. Проникнення патогена відбувається через мікротравми та кореневі волоски, після чого грибниця швидко розростається в тканинах.

Через свою здатність до виживання у несприятливих умовах, патоген є дуже небезпечним для розплідників та теплиць, де рослини вирощуються інтенсивним способом.

Спори гриба поширюються з краплями води, залишками ґрунту на інвентарі, а також з неякісним посадковим матеріалом, що вимагає ретельного контролю якості на всіх етапах.

Біологія гриба спрямована на руйнування судинної системи кореня, що повністю блокує надходження поживних речовин від ґрунту до надземної частини рослини.

Основним симптомом є почорніння коренів, через що хворобу називають чорною кореневою гниллю. Уражені корінці стають ламкими та набувають темного кольору.

Рослини візуально виглядають пригніченими, відстають у рості та розвитку. Нижні листки жовтіють, втрачають тургор і поступово відмирають, що нагадує симптоми дефіциту азоту.

При детальному огляді на кореневій шийці можна побачити некротичні плями. Якщо акуратно зняти верхній шар кори кореня, часто можна побачити почорнілу внутрішню частину.

У вологу погоду на поверхні коріння може з'являтися ледь помітний сірий наліт, який складається з міцелію та спор патогенного гриба.

Масове в'янення рослин, особливо в спекотні години дня, є наслідком повної втрати функціональності кореневої системи, яка була пошкоджена грибом.

Для розвитку тіелавіопсису найбільш сприятливою є помірна температура повітря та ґрунту в межах 15-22 градусів за Цельсієм.

Надмірна вологість ґрунту є ключовим фактором, що провокує стрімкий розвиток інфекції. Постійне перезволоження створює умови для швидкого розмноження спор.

Гриб віддає перевагу ґрунтам з нейтральною або слаболужною реакцією. Саме тому правильне регулювання кислотності ґрунту є важливим елементом превентивного захисту.

Висока щільність посіву та відсутність належної вентиляції в закритому ґрунті значно підвищують ймовірність масового зараження всієї культури.

Порушення агротехніки, зокрема відсутність сівозміни, призводить до накопичення патогену в ґрунті, що робить кожну наступну культуру більш вразливою.

Шкідливість тіелавіопсису проявляється у зниженні схожості насіння та випаданні молодих рослин. Часто це призводить до зрідженості посівів та необхідності пересіву.

Уражені дорослі рослини не здатні забезпечити нормальний налив плодів, що призводить до значного зниження врожайності та погіршення якості продукції.

Патоген створює невидиму загрозу, оскільки пошкодження коріння стає помітним лише тоді, коли рослину вже важко врятувати або коли процес зайшов надто далеко.

Витрати на боротьбу з хворобою в теплицях часто включають дорогу дезінфекцію або повну заміну ґрунту, що негативно позначається на рентабельності виробництва.

Заражена ділянка стає непридатною для вирощування чутливих культур на тривалий період, оскільки спори гриба зберігають життєздатність багато років.

Основний захід захисту — дотримання сівозміни, що перериває цикл розмноження гриба шляхом виключення рослин-господарів з обороту на кілька сезонів.

Використання здорового посадкового матеріалу та протруювання насіння системними фунгіцидами є обов'язковими процедурами.

Створення умов для аерації ґрунту та уникання перезволоження допомагають мінімізувати розвиток інфекції на початкових етапах.

Біологічний захист з використанням препаратів на основі триходерми дозволяє значно знизити чисельність патогену в ґрунті природним шляхом.

• Регулярна дезінфекція інструментів та тари.
• Контроль рівня кислотності ґрунту (підкислення).
• Видалення хворих рослин із грудкою землі за межі ділянки.
• Застосування фунгіцидів відповідно до регламентів.