Фомоз голубиного гороху

Гриб зберігається в інфікованих рослинних рештках у вигляді пікнід, які залишаються життєздатними в ґрунті протягом тривалого часу.

Життєвий цикл патогена тісно пов'язаний із погодними умовами вологих тропіків, де горох є важливою сільськогосподарською культурою.

Первинне зараження відбувається через перенесення пікноспор краплями дощу або вітром на здорові тканини молодих рослин.

Проникнення гриба в тканини рослини-господаря здійснюється через продихи або механічні пошкодження поверхні стебла чи листя.

Первинні симптоми виявляються у вигляді плям хлоротичного характеру, які поступово темнішають до бурого або темно-сірого кольору.

На стеблах утворюються характерні видовжені виразки, які з часом покриваються дрібними чорними крапками — пікнідами збудника.

Ураження тканин призводить до деформації стебел та порушення нормального росту вегетативних органів культури.

Листя на інфікованих рослинах починає передчасно жовтіти, скручуватися та засихати, що призводить до загального пригнічення рослини.

За високої вологості повітря навколо вогнищ ураження може спостерігатися розмитий грибний наліт, що свідчить про активне спороношення.

Сприятливими умовами для розвитку фомозу є періоди з високою відносною вологістю повітря та помірними температурами.

Інтенсивні опади у фазі цвітіння значно прискорюють поширення спор та розвиток епіфітотій на полях із цією культурою.

Загущені посіви, де відсутня належна циркуляція повітря, створюють умови постійної вологості, що провокує стрімке зараження.

Порушення сівозміни та вирощування бобових на одному місці кілька років поспіль призводить до накопичення інфекції в ґрунті.

Надмірне зволоження ґрунту через неправильне зрошення також сприяє більш активному розвитку патогена в прикореневій зоні.

Хвороба завдає значної шкоди врожаю, оскільки порушує нормальний процес фотосинтезу та живлення рослини.

Через ураження судинної системи стебла поживні речовини не доходять до бобів, що спричиняє їх недорозвиненість та малу вагу.

Насіння, зібране з інфікованих рослин, втрачає посівні якості та стає джерелом перенесення інфекції на нові площі.

При сильному розвитку хвороби спостерігається масова загибель рослин ще до настання фази технічної стиглості бобів.

Економічні втрати можуть бути критичними для фермерських господарств, якщо не вжити вчасних заходів для стримування інфекції.

Основним заходом боротьби є суворе дотримання сівозміни з поверненням культури на те саме поле через 3-4 роки.

Необхідно ретельно збирати та знищувати післяжнивні рештки, які є головним джерелом збереження гриба Phoma cajani.

Застосування протруювання насіння фунгіцидами перед посівом значно знижує ризик ураження проростків на ранніх етапах.

Використання сортів, які мають генетичну стійкість до грибкових захворювань, є найбільш економічно доцільним методом.

• Вчасне внесення фунгіцидів під час вегетації
• Дотримання рекомендованої норми висіву
• Видалення хворих рослин у разі виявлення перших симптомів