Фомоз кісточкових

Перші ознаки ураження проявляються у вигляді втиснутих плям на стовбурах та товстих гілках. З часом ці плями стають темнішими, а кора в цих місцях починає тріскатися і відшаровуватися.

Часто можна помітити виділення камеді (камедетечу) навколо місця ураження, що є відповіддю рослини на патоген. Це призводить до послаблення імунітету дерева та його вразливості до інших хвороб.

На поверхні некротичних ділянок формуються дрібні чорні крапки — пікніди. Це плодові тіла гриба, які є ключовою ознакою при діагностиці захворювання за допомогою лабораторного методу.

Листя на уражених гілках часто дрібніє, передчасно жовтіє або скручується. У запущених випадках верхівки гілок поступово всихають, а дерево припиняє нормальний ріст і розвиток.

Якщо інфекція переходить на плоди, на них утворюються чітко окреслені плями, які згодом покриваються нальотом спороношення. Такі плоди стають непридатними для вживання та тривалого зберігання.

Збудником захворювання є гриб Paraboeremia putaminum, який відноситься до патогенів, що вражають кору та деревину плодових культур. Це мікроскопічний гриб, здатний довго зберігатися в навколишньому середовищі.

Основними господарями патогена є представники роду Prunus: персик, абрикос, слива, вишня та черешня. Гриб може виживати в муміфікованих рештках та пошкодженій корі дерев протягом тривалого часу.

Він поширюється за допомогою пікноспор, які викидаються з пікнід у вологих умовах. Зараження зазвичай відбувається через механічні пошкодження кори, спричинені морозом, опіками або неправильною обрізкою.

Розвиваючись усередині тканин, міцелій гриба руйнує камбій, що блокує рух поживних речовин. Це поступово призводить до некрозу окремих ділянок або цілих скелетних гілок дерева.

Гриб має високу адаптивність, що дозволяє йому успішно існувати в умовах саду навіть за мінімальної наявності сприятливих факторів, тому він вважається досить небезпечним патогеном.

Основним чинником поширення хвороби є підвищена вологість повітря та часті опади, особливо у весняний період. Краплі дощу сприяють переносу спор на здорові частини рослини.

Механічні травми — головний ворота інфекції. Погано зароблені зрізи, розломи гілок після збору врожаю або пошкодження гризунами різко підвищують ризик колонізації грибом Paraboeremia putaminum.

Згущені насадження, де спостерігається погана циркуляція повітря, створюють мікроклімат, що сприяє накопиченню вологи та швидкому розвитку інфекції на всій ділянці.

Загальне ослаблення дерев через брак мікроелементів або неправильний режим поливу робить рослини беззахисними. Імунітет дерева грає вирішальну роль у спроможності стримувати розвиток міцелію.

Наявність у саду старого листя, гнилих гілок та муміфікованих плодів забезпечує постійну присутність інфекційного фону, що активізується при настанні тепла.

Головна шкода полягає в поступовому відмиранні гілок, що призводить до втрати значної частини крони. Без належного догляду дерево може загинути повністю протягом кількох років.

Хвороба суттєво знижує врожайність. Уражені дерева формують менше плодів, а їхня якість знижується через деформації та ураження грибними токсинами, що виділяються під час розвитку патогена.

Слабке дерево стає привабливим для вторинних шкідників, наприклад, короїдів, які прискорюють його загибель. Це значно ускладнює подальшу терапію ураженого насадження.

Економічні втрати фермерів пов'язані як із прямим недобором врожаю, так і з витратами на фунгіциди та оплату праці для проведення санітарних заходів у саду.

Фомоз має здатність швидко поширюватися по всьому саду, що вимагає негайної ізоляції уражених примірників та проведення комплексної обробки всього господарства.

Заходи захисту повинні бути комплексними. Найперше — це ретельне вирізання всіх уражених ділянок до здорової деревини з наступною дезінфекцією ран садовим варом з додаванням фунгіцидів.

Усі вирізані частини дерева потрібно обов'язково спалювати, щоб виключити джерело повторного зараження спорами, які можуть зберігатися в деревині навіть після відмирання гілки.

Використання якісних фунгіцидів на основі міді та системних препаратів під час вегетації дозволяє суттєво зменшити інфекційне навантаження в саду та захистити здорові дерева.

Регулярне проріджування крони забезпечує гарне освітлення та провітрювання. Це сухий мікроклімат, в якому гриб Paraboeremia putaminum не може повноцінно розмножуватися.

• Профілактична побілка стовбурів.
• Підтримка оптимального рівня поживних речовин у ґрунті.
• Використання тільки продезінфікованого інструменту для обрізки.
• Боротьба зі шкідниками, що пошкоджують кору.